flag Судова влада України

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Огляд даних про стан здійснення правосуддя Київським окружним адміністративним судом у 2012 році

 

І. Обсяг роботи суду, надходження справ та навантаження з розгляду справ на суддів

 Протягом 2012 року на розгляд Київського окружного адміністративного суду (надалі – КОАС) надійшло 6206 позовних заяв, у 2011 році за вказаний період цей показник складав 6239 позовних заяв.

Порівняльна характеристика показників щодо руху позовних заяв у 2011 – 2012 роках наведені в Таблиці 1.

 

Таблиця 1.

категорія

показник

Динаміка

+,-

 2011

 2012

1

усього позовних заяв (з урахуванням залишку)

6286

6264

-22

2

надійшло позовних заяв, в тому числі:

6239

6206

-33

3

розглянуто позовних заяв

6192

6226

+34

4

відкрито провадження

5020

5148

+128

5

повернуто

1029

800

-229

6

відмовлено у відкритті провадження

55

145

+90

7

Залишок, щодо яких не вирішено питання про відкриття провадження

58

38

-20

 

  1. 1. Відмова у відкритті провадження у справі.

 Лише у 2,3 % адміністративних позовів, які надійшли на розгляд суду протягом 2012 року (з урахуванням залишку), судом було відмовлено у відкритті провадження (145 справ ).

Домінуючими підставами для відмови у відкритті провадження у справах були підстави, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Так, у справі №2а-5950/12/1070 за позовом виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області до Головного управління юстиції (третя особа на боці відповідача, яка не заявляє самостійних вимог - відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області) про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження було відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі, про що постановлено відповідну ухвалу.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд мотивував це наступним.

В позовній заяві позивачем заявлено вимоги, які стосуються скасування постанови державного виконавця, винесеної в рамках виконавчого провадження по виконанню рішення суду загальної юрисдикції у справі, що розглядалась Білоцерківським міськрайонним судом Київської області.

Частиною 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно зі статтею 383 Цивільного процесуального кодексу України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Частинами 1 та 2 статті 384 Цивільного процесуального кодексу України вказано, що скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Частиною четвертою статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Дані норми законодавства кореспондуються між собою та встановлюють порядок оскарження дій та рішень державного виконавця шляхом подання позову до суду, який видав виконавчий документ.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки відноситься до юрисдикції загального місцевого суду і повинна розглядатися за правилами Цивільно-процесуального кодексу України.

 Згідно з ухвалою від 14 листопада 2012 року було відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі №2а-5449/12/1070 за позовом Возного І.І. до Управління Держкомзему у Обухівському районі, Київської обласної філії ДП "Центр ДЗК" та Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області  про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Відмовляючи у відкритті провадження суд вказав на наступне.

Зі змісту позовних матеріалів вбачається, що позивач подав позов щодо незаконної державної реєстрації земельних ділянок, скасування цієї реєстрації та визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, оскаржує правомірність права на власність спірних земельних ділянок Чернового М.М. і, шляхом пред’явлення даного позову, намагається досягти захисту свого права на володіння цими же земельними ділянками.

Разом з цим, предмет спору за даним позовом становить спір про право  належності та право користування частинами спірних земельних ділянок та не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів у сфері саме публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає розгляд справи у порядку адміністративного судочинства.

Частиною 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

У пункті 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства справу адміністративної юрисдикції визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних суддів поширюється на всі публічно – правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Частиною 1 статті 15 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, які виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, а тому, якщо позивач вважає, що його право власності порушено іншими особами, захист цього права повинен здійснюватись у спосіб, визначений цивільним судочинством.

Наведені обставини виключають можливість розгляду цієї справи в порядку адміністративного судочинства України.

  

1.2 Повернення позовних заяв.

 

Із 6226 розглянутих позовних заяв, що перебували у провадженні КОАС в період, що аналізується, 800 було повернуто позивачам, що складає приблизно 12,3%. Найбільш характерними підставами для повернення позовних заяв протягом звітного періоду стали:

 

Ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України визначений перелік підстав для залишення позовної заяви буз руху та для повернення позовної заяви.

Так, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку було залишено без руху.

У справі №2а-5642/12/1070 за позовом Ільченко В.В. до Міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції про визнання протиправною та скасування постанови позовну заяву було залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Підставою для залишення позовної заяви без руху стало порушення вимог ст. 106 КАС України, зокрема, недодання до позовної заяви копії постанови про арешт майна боржника, яку зазначено в додатках.  

Враховуючи, що позивачем у встановлений судом строк не було усунуто недоліки позовної заяви, згідно з ухвалою суду від 14 грудня 2012 року зазначену позовну заяву було повернуто позивачу.

 

Відповідно до п. 6 ч.  3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачу, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.

Так, у справі №2а-3789/12/1070 згідно з ухвалою суду від 09 серпня 2012 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Елевер» до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про відміну нормативно-правового акта, а саме Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30 грудня 1998 року №222, - було повернуто позивачу, як таку, що є непідсудною цьому суду.

Повертаючи вказану позовну заяву, суд вказав на таке.

Згідно з приписами частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори за зверненнями суб`єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено територіальну підсудність адміністративних справ.

Так, відповідно до частини першої зазначеної статті, адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до Указу Президента України від 16 листопада 2004 року №1417/2004 року «Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження їх мережі та кількісного складу суддів», повноваження Київського окружного адміністративного суду поширюються  на територію Київської області.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, позивач оскаржує нормативно-правовий акт   центрального органу виконавчої влади.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що даний спір не підсудний Київському окружному адміністративному суду та повинен вирішуватись окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

Прикладом повернення позовної заяви позивачу у зв’язку із непідсудністю КОАС є також справа №2а-6220/12/1070 за позовом  Котиша С.Є. до Кабінету Міністрів України про скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії

Зокрема, повертаючи позивачу його позовну заяву суд зазначив, що не знайшов підстав для її розгляду і вирішення у Київському окружному адміністративному суді, оскільки дана справа йому не підсудна згідно із визначеними статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України правилами територіальної підсудності з огляду на наступне.

Відповідно до Указу Президента України від 16 листопада 2004 року №1417 «Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження їх мережі та кількісного складу суддів», повноваження Київського окружного адміністративного суду поширюються на Київську область, а на місто Київ поширюються повноваження Окружного адміністративного суду м. Києва.

Частиною 2 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.

Відповідно до зазначених в позовній заяві відомостей позивач  проживає у місті Харкові, а відповідач – Кабінет Міністрів України - знаходиться за адресою: вул. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008.

З огляду на зазначене та беручи до уваги приписи норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано з порушенням правил територіальної підсудності, у зв’язку з чим дана справа не підсудна Київському окружному адміністративному суду, а підсудна Окружному адміністративному суду міста Києва, який розташовано за адресою: 01601,  м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корп. 1.

1.3 Залишення без розгляду позовної заяви у зв’язку із пропуском строків звернення до суду на стадії відкриття провадження у справі.

Із 6226 розглянутих позовних заяв, що перебували у провадженні КОАС в період, що аналізується, 158 було залишено без розгляду у зв’язку із пропуском строків звернення до адміністративного суду, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

 

Вимогами ст. 99 КАС України передбачені строки, в межах яких може бути подано адміністративний позов до адміністративного суду.

Чинними положеннями ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі судам необхідно перевіряти додержання строку звернення до суду. У разі пропуску такого строку та визнання вказаних особою причин пропуску строку неповажними адміністративний суд повинен залишити адміністративний позов без розгляду.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

 

Так, у справі №2а-4254/12/1070 Прокурор Дніпровського району м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства “Укргідроенерго” про стягнення штрафу в сумі 11887,20 грн.

Ухвалою від 12 вересня 2012 року дану позовну заяву було залишено без розгляду.

Як на підстави залишення позовної заяви без розгляду суд вказав на наступне.

З позовних матеріалів суд дослідив, що, постанову №38-70 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудування у сумі 11887,20 грн. винесено 06 серпня 2010 року, а прокурор звернувся до суду про стягнення даного штрафу лише 11 вересня 2012 року, тобто з порушенням визначеного ст. 99 Кодексом адміністративного судочинства України строку звернення до суду. 

Відповідно до ч.2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб’єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб’єкту владних повноважень право на пред’явлення передбачених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб’єкта владних повноважень.

Разом з тим, прокурором не надано належних та обґрунтованих підстав пропущення строку звернення до суду та належних та допустимих доказів, які б надавали суду підстави обчислювати цей строк від іншої дати.

У зв’язку із вищевикладеним суд вважає що адміністративний позов подано прокурором з порушенням шестимісячного строку на звернення до суду.

Відповідно до ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

 

Прикладом залишення позовної заяви без розгляду у зв’язку з пропуском позивачем строку звернення до суду є також справа                          №2а-5847/12/1070 за позовом Брусенської Г.В. до Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції про скасування акта про проведення торгів від 17.08.2011 року.

Підставами залишення позовної заяви без розгляду суд зазначив наступне.

Згідно з частиною 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби визначено статтею 181 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини 2 якої позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається із позовних матеріалів, оскаржуваний акт складено відповідачем 17.08.2011 року, позивач отримала його 21.09.2011 року та вважає дату 22.09.2011 року датою початку відліку терміну для оскарження вказаного акта.  

Проте, із даним позовом до Київського окружного адміністративного суду позивач звернулась лише 29.11.2012 року – про що свідчить відбиток штемпелю вхідної кореспонденції відділу документообігу суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, встановивши відсутність надання позивачем відповідних доказів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, а отже позовну заяву повинно бути залишено без розгляду.

 

Слід зазначити, що аналіз статистичних даних з розгляду КОАС адміністративних справ протягом 2012 року дає можливість дійти висновку про те, що відкриття провадження у справах відбувається із дотриманням строків, встановлених ч. 3 ст. 107 КАС України.

  

ІІ. Аналіз розгляду адміністративних справ, що перебували у провадженні суду, характерні проблеми, які виникають у суді під час розгляду справ.

       Серед справ, які перебували у провадженні суду у 2012 році, більшістю були справи наступних категорій:

- справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та звернення податкових органів із деякими видами вимог – 2993 (з яких: 445 – залишок, 2548 – надійшло за звітній період),

- справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах зайнятості населення та соціального захисту громадян – 2832 (з яких: 284 – залишок, 1591 – надійшло за звітній період),

- справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки – 403 (з яких: 210 – залишок, 193 – надійшло за звітній період).

 

Аналіз даних статистики дає можливість дійти висновку, що у звітний період показник кількості адміністративних справ зі спорів за зверненням суб’єкта владних повноважень, в тому числі їх органів на місцях, залишається високим.

Встановлене ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України право звернення суб’єкта владних повноважень у випадках встановлених законом, спричинило виникнення такої ситуації, що на суд фактично перекладаються обов’язки відповідних державних органів (Пенсійного фонду України, Державної податкової адміністрації, Фонду соціального захисту інвалідів тощо) щодо стягнення загальнообов’язкових внесків, а також створюється додаткове навантаження на суддів з розгляду справ.

 

Таблиця 3. Статистичні дані по розгляду адміністративних справ.

 

категорія

період

Динаміка

(+,-)

 

 2011

 

 2012

1

залишок нерозглянутих справ на початок звітного періоду

1525

1143

-382

2

надійшло справ за звітний період

5314

5210

-104

3

усього перебувало у провадженні справ

6839

6353

-486

4

закінчено провадження у справах

5695

5550

-145

5

в тому числі

із прийняттям постанови

4657

4774

+117

6

 

у тому числі із задоволенням позову

3619

3911

+292

7

передано в інші суди

39

30

-9

8

із закриттям  провадження у справі

378

248

-130

9

залишенням заяви без розгляду

621

497

-124

10

порушено терміни розгляду справи

2381

1474

-907

11

залишок нерозглянутих справ на кінець звітного періоду

1144

803

-341

12

із них

провадження у яких  зупинено

257

226

-31

             

 

Аналіз наведених даних вказує на те, що протягом 2012 року у процентному співвідношенні з аналогічним періодом 2011 року спостерігається зменшення кількості адміністративних справ, що перебували у провадженні суду.

Протягом 2012 року КОАС розглянуто по суті 5550 адміністративних справи з 6353 справ, які перебували у провадженні суду.

Залишок нерозглянутих справ становить 803 справи, що складає 12,6% від загальної кількості справ, які перебували в провадженні суду.

Разом з тим, в порівнянні із залишком справ у 2011 році (1144 справи), залишок на кінець періоду, що аналізується, значно зменшився, що на нашу думку, обумовлено, перш за все покращенням матеріально-технічного забезпечення суду, що дає змогу своєчасно повідомляти сторін та учасників судового процесу про судовий розгляд адміністративної справи, збільшенням кількості залів судових засідань, а також покращенням оперативності роботи КОАС в цілому.

 

2.1. Строки розгляду адміністративних справ.

Вважаємо за необхідне також звернути увагу на таке важливе питання як строки розгляду справ.

Із 5550 розглянутих справ 1474 адміністративні справи розглянуто понад строки, встановлені для розгляду КАС України, що становить 26,6 % від загальної кількості розглянутих справ, тоді як у 2011 році цей показник становив 41,8 %.

В адміністративних справах перебіг строків починається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення.

Розгляд справ понад строки, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України в більшості випадків обумовлюється об’єктивними причинами, а саме - неявка учасників судового процесу процесу, свідків тощо, які не залежать від головуючого судді у справі, - тоді як тривалий розгляд справ має місце у випадках, коли суддею нерегулярно призначаються судові засідання у справах, або вони призначаються зі значними інтервалами часу.

Так, з метою виконання заявлених сторонами клопотань суд вимушений відкладати судове засідання у справі на іншу дату. На жаль, зазначені причини мають об’єктивний характер і не залежать від суду.

Крім того, причиною пропуску строків розгляду справ, встановлених процесуальним законом є недостатня кількість залів судових засідань у КОАС, оскільки суд не забезпечений належним приміщенням.

Окрім вказаних вище причин, що спричинили порушення строків розгляду адміністративних справ, слід вказати ще на цілу низку об’єктивних обставин, якими пояснюються причини та строки відкладення розгляду справ.

Відкладення судових засідань у справах, у зв’язку з: неявкою однієї із сторін, їх представників або інших учасників процесу, що беруть участь у справі, про яку немає відомостей про вручення судових повісток; неявкою свідка; неявкою прокурора; неявкою представника сторони у справі; інших підстав. На кінець 2012 року відкладено судові засідання у 53 справах (таблиця № 4), у яких провадження не закінчено.

 

Таблиця № 4

 

№ з/п

Найменування показника

 

 

 

 

 

Кількість

1

Справи, у яких відкладено розгляд та не закінчено провадження на кінець звітного періоду (усього):

53

2

у зв'язку з неявкою

( з р.1)

одного з учасників процесу, що беруть участь у справі

53

3

 

через

невручення судових повісток

 

 

2

4

 

 

 

інші підстави

 

 

 

 

 

51

5

 

прокурора

 

 

 

 

 

0

6

 

інших учасників процесу

 

 

 

 

0

7

з них у строк

(з р.1)

понад 6 місяців до 1 року

 

 

 

1

8

 

понад 1 рік до 2 років

 

 

 

 

1

9

 

понад 2 роки

 

 

 

 

 

0

                     

 

Крім того, однією з причин порушення строків розгляду справ є неоперативна робота пошти. Так, поштові відправлення, надіслані судом лише у межах Київської області фактично повертаються до КОАС більше ніж за два тижні. Таким чином, непоодинокими є випадки, коли в адміністративних справах поштові повідомлення повертаються до суду через декілька днів або тижнів після того, як у справі було призначено судове засідання. Тобто, суддя не маючи відомостей про належне повідомлення учасників процесу, змушений відкладати розгляд справи, що призводить до затягування строків її розгляду.

Однією із причин порушення строку розгляду справ є задоволення судом клопотань учасників судового розгляду. Як свідчить практика розгляду справ КОАС сторони (їх представники) відповідно до положень п. 2  ч. 3 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України заявляють клопотання, тощо. З метою додержання прав та законних інтересів сторін, суд задовольняє їх та відкладає розгляд справи на певний проміжок часу, оскільки суддя не має підстав для відмови в задоволенні обґрунтованого законного клопотання, разом з тим усі зазначені причини тягнуть за собою істотне порушення строків розгляду справ.

Вказані вище висновки підтверджуються характерними прикладами, які є непоодинокими на практиці.

Так, прикладом виступає справа №2а-1195/12/1070 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій спорт" до Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області  про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Згідно ухвали суду від 18.05.2012 року було відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалою від 31.05.2012 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 25.06.2012 року.

Судове засідання у справі, призначене на 25.06.2012 року, було відкладено на 02.08.2012 року у зв’язку з неприбуттям позивача.

02.08.2012 року у зв’язку з неприбуттям позивача та відсутністю відомостей про вручення йому судової повістки судове засідання відкладено протокольною ухвалою на 20.08.2012 року.

20.08.2012 року та 12.09.2012 року судові засідання не відбулись та були відкладені на 04.10.2012 року у зв’язку із неявкою позивача.

04.10.2012 року суд, враховуючи повторну неявку позивача та керуючись статтями 155, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, постановив ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

 

Наступним прикладом виступає справа №2а-25/12/1070 за позовною заявою фізичної особи – підприємця Мартиненка Р.В. до Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000361701 від 16.12.2011 року.

Ухвалами суду від 05.01.2012, 29.03.2012 та 04.09.2012 року відповідно було відкрито, зупинено та поновлено провадження в даній адміністративній справі. Судове засідання призначено на 27.09.2012 року.

27.09.2012 року судове засідання відкладено на 17.10.2012 року у зв’язку з необхідністю надання додаткових доказів.

 17.10.2012 року протокольною ухвалою судове засідання відкладено на 31.10.2012 року, у зв’язку з клопотанням позивача.

31.10.2012 року судове засідання повторно було відкладено на 20.11.2012 року у зв’язку з клопотанням позивача.

20.11.2012 року ухвалено постанову про задоволення позовних вимог ФОП Мартиненка Р.В

 

Аналіз судової практики КОАС дає можливість дійти висновку про те, що у всіх випадках суд відкладає розгляд справи по суті з метою забезпечення реалізації прав та законних інтересів сторін по справі, за їхніми клопотаннями, та для забезпечення повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи. Разом з тим, випадки затягування сторонами судового процесу не є поодинокими, тому в кожному випадку, в конкретній справі, на наш погляд, необхідно усувати зловживання правом учасниками судового процесу та уживати заходів щодо розгляду адміністративних справ у строки, визначені процесуальним законом.

 

2.2 Надходження та розгляд судом заяв, клопотань, подань в порядку виконання судових рішень викладені у відповідній порівняльній таблиці

Таблиця 5

 

Розгляд клопотань, подань, заяв в порядку виконання судових рішень

 

2011 рік

 

2012 рік

всього на розгляді

26

185

залишок на початок звітного періоду

3

3

надійшло

23

182

повернуто

0

0

розглянуто

24

181

в тому числі задоволено

14

75

залишок

2

4

Порівнюючи вищевказані показники, слід зазначити, що у 2012 році спостерігається істотне збільшення надходження заяв, клопотань, подань в порядку виконання судових рішень. Категорію заяв клопотань складають заяви про виправлення описок, помилок, відстрочки виконання рішення суду, зміни способу чи порядку виконання рішення суду, надання роз'яснень щодо виконання рішення.

2.3 Дані щодо надходження заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами.

У звітному періоді до КОАС надійшло 26 заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, по 22 з них було відкрито провадження; 3 заяви було повернуто заявникам.

Всього в провадженні суду у період, що аналізується перебувало 14 заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, з яких:

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами по всім заявам були істотні, на думку заявників, для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

 

       ІІІ. Інформація щодо перегляду в апеляційному порядку рішень КОАС.

Відповідно до даних судової статистики до КОАС повернуто 2593 справ, рішення яких переглянуті в апеляційному порядку Київським апеляційним адміністративним судом (далі КААС), з них:

 

Якісний показник розгляду справ стосовно кожного судді наведено в таблиці 6.

 

Таблиця 6  Якісних показників щодо розгляду справ суддями КОАС у  2012 році.

Суддя

Постановлено остаточних судових рішень

 

 

 

Оскаржено в

апеляційному

порядку

 

% від загальної кількості

винесених рішень

Залишено КААС

без змін

Змінено

КААС

 

Скасовано КААС

% скасованих

Окремі ухвали

Постановлено

Оскаржено

Залишено без змін

змінено

скасовано

1.                    

Басай О.В

88

22

25%

16

-

5

5,7%

-

-

-

-

-

2.                    

Балаклицький А.І.

400

114

28,5%

119

3

36

9%

-

-

-

-

-

3.                    

Брагіна О.Є

395

82

20,8%

69

1

46

11,6%

8

5

-

-

3

4.                    

Василенко Г.Ю.

39

6

14,3%

1

-

-

-

1

-

-

-

-

5.                    

Волков А.С.

272

84

30,9%

76

1

13

4,8%

1

-

-

-

-

6.                    

Виноградова О.І.

177

52

29,4%

50

-

19

10,7%

-

-

-

-

-

7.                    

Головенко О.Д.

214

82

38,3%

75

-

14

6,5%

-

-

-

-

-

8.                    

Журавель В.О.

431

104

24,1%

91

-

20

4,6%

6

1

-

-

-

9.                    

Колеснікова І.С.

358

92

25,7%

76

1

24

6,7%

-

-

-

-

-

10.                 

Лапій С.М.

371

108

29,1%

106

-

29

7,8%

-

-

-

-

-

11.                 

Леонтович А.М.

439

140

32%

124

5

25

5,7%

-

-

-

-

-

12.                 

Лисенко В.І.

374

112

30%

112

1

24

6,4%

-

-

-

-

-

13.                 

Лиска І.Г

331

92

27,8%

59

-

26

7,8%

-

-

-

-

-

14.                 

Шевченко А.В.

386

112

29%

104

1

21

5,4%

7

2

-

-

-

15.                 

Панова Г.В.

452

154

34%

176

-

43

9,5%

-

-

-

-

-

16.                 

Панченко Н.Д.

373

73

19,5%

84

1

17

4,5%

-

-

-

-

-

17.                 

Спиридонова В.О.

379

115

30,3%

124

-

30

7,9%

-

-

-

-

-

18.                 

Терлецька О.О.

360

95

26,4%

48

-

22

6,1%

-

-

-

-

-

19.                 

Харченко С.В.

353

77

22%

106

2

20

5,6%

-

-

-

-

-

20.                 

Щавінський В.Р.

401

116

29%

86

1

31

7,7%

-

-

-

-

-

21.                 

Старова Н.Е.

84

34

40,6%

55

1

18

21,4%

-

-

-

-

-

22.                 

Штогун С.Г.

-

-

-

1

-

-

-

-

-

-

-

-

23.                 

Запорожан Д.В.

-

-

-

2

-

-

-

-

-

-

-

-

 

УСЬОГО по суду

6675

1866

27,9%

1844

18

483

7,2%

23

8

-

-

3

 

Таким чином найбільший відсоток рішень, оскаржених в апеляційному порядку спостерігається у суддів: Леонтовича А.М. – 31,9%, Щавінського В.Р. – 29%, Лапія С.М. – 29,1%.

Найбільший відсоток скасованих рішень мають судді: Брагіна О.Є. – 11,6%; Виноградова О.І. – 10,7%; Панова Г.В. – 9,5%, Балаклицький А.І. – 9%.

Однак слід зауважити, що високий показник скасованих рішень характерний для суддів, які працюють в КОАС  з початку його процесуальної діяльності, тобто з 2008 року.

Окрім того, у 2012 році суддями Київського окружного адміністративного суду було постановлено 23 окремих ухвали, що на 4,3% більше ніж у 2011 році – 7 окремих ухвал. Так, Із 8-ми оскаржених в апеляційному порядку окремих ухвал за результатом перегляду судом апеляційної інстанції скасовано – 3.

 

            Аналізуючи причини зміни та скасування рішень Київського окружного адміністративного суду, слід зауважити, що найчастіше оскаржуються судові рішення в у справах зі спорів:

  Характерні причини, які стали підставами для скасування та зміни рішень, постановлених судом, є зокрема:

 

  1. Невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
  2. Недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими.
  3. Неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи.
  4. Порушення норм матеріального або процесуального права, що призводить до неправильного вирішення справи або питання.

 

Слід зазначити, що всі судові рішення, які надійшли до КОАС після перегляду в апеляційному та касаційному порядку, надаються суддям для ознайомлення. Підстави скасування судових рішень щомісяця обговорюються на зборах суддів КОАС.

 

         ІV. Висновки.

Проведене дослідження дає можливість дійти висновку, що у 2012 році, в порівнянні з 2011 роком, спостерігається тенденція покращення оперативності розгляду справ, внслідок чого зменшились показники залишку нерозглянутих справ на кінець звітного періоду.

Також, слід відмітити значне зменшення справ розглянутих понад строки, встановленні Кодексом адміністративного судочинства України.

Разом з тим, в силу існування низки об’єктивних причин, проблема додержання строків розгляду справ, передбачених процесуальним законом є актуальною.

Найбільшу кількість справ, які перебували у провадженні суду у звітний період становлять адміністративні справі зі спорів за зверненнями суб’єкта владних повноважень, у тому числі їх органів на місцях.

Як вказувалось вище, передбачене як виняток статтею 104 Кодексу адміністративного судочинства України, право звернення до адміністративного суду суб’єкта владних повноважень у випадках встановлених законом, спричинило виникнення такої ситуації, що на суд фактично перекладаються обов’язки відповідних державних органів (Пенсійного фонду України, Державної податкової адміністрації, Фонду соціального захисту інвалідів і ін.) щодо стягнення загальнообов’язкових внесків, а також створюється додаткове навантаження на суддів щодо розгляду справ.

Проведений аналіз також вказує на те, що забезпечення належного рівня здійснення правосуддя судом, вирішення характерних проблем, які виникають у суді під час розгляду справ, можливо, зокрема, шляхом створення належних матеріально - технічних умов для діяльності суду та достатнього фінансування.