flag Судова влада України

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Огляд даних про стан здійснення правосуддя Київським окружним адміністративним судом у 2014 році

 

І. Обсяг роботи суду, надходження справ та навантаження з розгляду справ на суддів

Протягом 2014 року на розгляд Київського окружного адміністративного суду (надалі – КОАС) надійшло 7077 позовних заяв, у 2013 році за вказаний період цей показник складав 7227 позовних заяв.

Порівняльна характеристика показників щодо руху позовних заяв у 2013 – 2014 роках наведені в Таблиці 1.

Таблиця 1

категорія

показник

Динаміка

+,-

2013

2014

1

усього позовних заяв (з урахуванням залишку)

7265

7234

-31

2

надійшло позовних заяв, в тому числі:

7227

7077

-150

3

розглянуто позовних заяв

7185

7138

-47

4

відкрито провадження

5733

5607

-126

5

повернуто

1148

1203

+55

6

відмовлено у відкритті провадження

144

123

-21

7

Залишок позовних заяв, щодо яких не вирішено питання про відкриття провадження

80

96

+16

 

Статистичні дані щодо надходження, розгляду та вирішення адміністративних справ і матеріалів за 2013 та 2014 років наведено в порівняльній діаграмі:

  1. Відмова у відкритті провадження у справі.

Лише у 1,7 % адміністративних позовів, які надійшли на розгляд суду протягом 2014 року (з урахуванням залишку), судом було відмовлено у відкритті провадження (123 справи).

Домінуючими підставами для відмови у відкритті провадження у справах були підстави, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до пункту п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

У справі № 810/6591/14 за позовом Клименко Надії Вікторівни до Богуславської районної державної адміністрації Київської області, служби у справах дітей Богуславської районної державної адміністрації Київської області, в.о. голови Богуславської районної державної адміністрації Резніченко А.Л. про визнання неправомірною відмови, визнання протиправним і скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, було відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі, про що було постановлено відповідну ухвалу.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд мотивував це наступним.

Зазначені у позовній заяві правовідносини стосуються виключно питань здійснення опіки та піклування над малолітньою особою, тобто цивільних прав. Захист порушених прав опіки та піклування здійснюється в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.

Отже, суд дійшов висновку, що цей спір пов’язаний з правовідносинами щодо опіки та піклування, тобто не є публічно-правовим, що виключає можливість розгляду даної справи в порядку адміністративного судочинства. З урахуванням наведеного суддя дійшов висновку, що розгляд такої справи повинен здійснюватися у порядку цивільного судочинства, його віднесено до юрисдикції місцевого районного суду згідно з правилами підсудності, визначеними ЦПК України.

Таким чином, цей позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки його належить розглядати в порядку цивільного судочинства місцевим загальним судом у відповідності до вимог Цивільного процесуального кодексу України (місцевим загальним судом за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача, або Богуславським районним  судом Київської області).

 Повернення позовних заяв.

 Із 7234 позовних заяв, що перебували у провадженні КОАС в період, що аналізується, 1203 було повернуто позивачам, що складає приблизно 16,6%. Найбільш характерними підставами для повернення позовних заяв протягом звітного періоду стали:

 Ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України визначений перелік підстав для залишення позовної заяви без руху та для повернення позовної заяви.

Так, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку було залишено без руху.

 У справі № 810/4858/14, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Екоінвестбуд” до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Брест-Литовське” у Київській області; Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області; Державного реєстратора відділу державної-реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області Трітиніченко Юлії Василівни про скасування державної реєстрації та припинення юридичної особи, було залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Підставою для залишення позовної заяви без руху стало порушення вимог ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, недодання представником позивача  до позовної заяви доказів підтвердження того, що саме Ляшко І.В. є  генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю “Екоінвестбуд” станом на день підписання позовної заяви. Оскільки судом було встановлено, що позовну заяву підписано громадянкою Воробйовою С.В., як представником за довіреністю, однак довіреність представника підписано Ляшко І.В., як Генеральним директором Товариство з обмеженою відповідальністю “Екоінвестбуд”.

         Враховуючи, що вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху у строк, встановлений судом, позивачем не виконані, згідно з ухвалою суду від 18 вересня 2014 року зазначену позовну заяву було повернуто позивачу.

 Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачу, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.

 Так, у справі № 810/5402/14, відповідно до ухвали від 16 вересня 2014 року, позовну заяву Мойсєєнка Олександра Юрійовича до Головного управління Держземагентства у Київській області про визнання протиправними та скасування наказів було повернуто позивачу як таку, що є непідсудною Київському окружному адміністративному суду з огляду на наступне.

Відповідно до зазначених у позовній заяві відомостей відповідач – Головне управління Держземагентства у Київській області знаходиться за адресою: вул. Серпова, 3/14, м. Київ, 03115.

Таким чином, на території Київської області, на яку поширюються повноваження Київського окружного адміністративного суду, відповідач не знаходяться.

При цьому у даному випадку положення частини 2 статті 19 КАС України застосуванню не підлягають, оскільки оскаржувані накази не є правовим актами індивідуальної дії по відношенню до позивача, адже оскаржуваними наказами надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, затверджено документацію із землеустрою та передано в оренду земельну ділянку саме громадянинові Данилюку Миколі Борисовичу.

Отже, суд прийшов до висновку, що дана позовна заява подана з порушенням правил територіальної підсудності, у зв’язку з чим дана справа не підсудна Київському окружному адміністративному суду, а підсудна Окружному адміністративному суду міста Києва.

 1.3 Залишення без розгляду позовної заяви у зв’язку із пропуском строків звернення до суду на стадії відкриття провадження у справі.

Із 7138 розглянутих позовних заяв, що перебували у провадженні КОАС в період, що аналізується, 205 було залишено без розгляду у зв’язку із пропуском строків звернення до адміністративного суду, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

 Вимогами ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачені строки, в межах яких може бути подано адміністративний позов до адміністративного суду.

Чинними положеннями ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Наприклад, у справі № 810/4748/14 Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1 звернулося до суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Житомирській області  про визнання протиправними дій та скасування постанови.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить визнати протиправними дії Інспекції з питань захисту прав споживачів у Житомирській області по проведенню 20 листопада 2013 року перевірки (строк на оскарження яких встановлено шість місяців). Крім цього, позивач оскаржує постанову  про накладення штрафних санкцій № 339 від 25 листопада 2013 року (строк на оскарження якої встановлено один місяць).

Про результати перевірки, як зазначає у заяві позивач, товариство дізналось у листопаді 2013 року. Однак, з даною позовною заявою позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду лише 07.08.2014 року (про що свідчить відмітка суду на першому аркуші позовної заяви).

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позивач звернувся до суду із порушенням строку на звернення до суду, визначеного статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

         Жодних заяв чи клопотань про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними як і будь-яких істотних та вагомих причин пропуску строку на звернення до суду, які непереборно перешкоджали позивачеві його зверненню, починаючи з 25 листопада 2013 року, матеріали даної справи не містять. Факт очікування більше шести місяців відповіді на скаргу, суд не приймає як доказ поважності пропуску строку звернення до суду, оскільки позивач мав можливість звернутись до суду і без такої відповіді.

Згідно із частиною першою статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

 Слід зазначити, що аналіз статистичних даних з розгляду КОАС адміністративних справ протягом 2014 року дає можливість дійти висновку про те, що відкриття провадження у справах відбувається із дотриманням строків, встановлених ч. 3 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України.

 ІІ. Аналіз розгляду адміністративних справ, що перебували у провадженні суду, характерні проблеми, які виникають у суді під час розгляду справ.

 Серед справ, які перебували у провадженні суду у 2014 році, більшістю були справи наступних категорій:

 Аналіз даних статистики дає можливість дійти висновку, що у звітний період показник кількості адміністративних справ зі спорів за зверненням суб’єкта владних повноважень, в тому числі їх органів на місцях, залишається високим.

Встановлене ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України право звернення суб’єкта владних повноважень у випадках встановлених законом, спричинило виникнення такої ситуації, що на суд фактично перекладаються обов’язки відповідних державних органів (Пенсійного фонду України, Державної фіскальної служби, Фонду соціального захисту інвалідів тощо) щодо стягнення загальнообов’язкових внесків, а також створюється додаткове навантаження на суддів з розгляду справ.

Таблиця 2

Статистичні дані по розгляду адміністративних справ

категорія

період

Динаміка

(+,-)

2013

2014

1

залишок нерозглянутих справ на початок звітного періоду

803

469

-334

2

надійшло справ за звітний період

5730

5749

+19

3

усього перебувало у провадженні справ

6533

6218

-315

4

закінчено провадження у справах

6062

5737

-325

5

в тому числі

із прийняттям постанови

5388

5048

-340

6

 

у тому числі із задоволенням позову

4446

4296

-150

7

передано в інші суди

33

36

+3

8

із закриттям  провадження у справі

161

140

-21

9

залишенням заяви без розгляду

480

513

+33

10

порушено терміни розгляду справи

900

433

-467

11

залишок нерозглянутих справ на кінець звітного періоду

469

481

+12

12

із них

провадження у яких  зупинено

182

167

-15

             

 Аналіз наведених даних вказує на те, що протягом 2014 року у процентному співвідношенні з аналогічним періодом 2013 року спостерігається зменшення кількості адміністративних справ, що перебували у провадженні суду.

Протягом 2014 року КОАС розглянуто по суті 5737 адміністративних справи з 6218 справ, які перебували у провадженні суду.

Залишок нерозглянутих справ становить 481 справ, що складає 7,7% від загальної кількості справ, які перебували в провадженні суду.

Разом з тим, в порівнянні із залишком справ у 2013 році (469 справ), спостерігається незначне збільшення залишку на кінець періоду, що аналізується, усього на 12 справ, що на нашу думку, обумовлено, перш за все достатнім матеріально-технічним забезпеченням суду, що дає змогу своєчасно повідомляти сторін та учасників судового процесу про судовий розгляд адміністративної справи, збільшенням, а також покращенням оперативності роботи КОАС в цілому.

2.1. Строки розгляду адміністративних справ.

Вважаємо за необхідне також звернути увагу на таке важливе питання як строки розгляду справ.

Із 5737 розглянутих справ 433 адміністративних справ розглянуто понад строки, встановлені для розгляду Кодексом адміністративного судочинства України, що становить 7,5 % від загальної кількості розглянутих справ, тоді як у 2013 році цей показник становив 14.8 %.

В адміністративних справах перебіг строків починається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення.

Розгляд справ понад строки, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України в більшості випадків обумовлюється об’єктивними причинами, а саме - неявка учасників судового процесу, свідків тощо, які не залежать від головуючого судді у справі, - тоді як тривалий розгляд справ має місце у випадках, коли суддею нерегулярно призначаються судові засідання у справах, або вони призначаються зі значними інтервалами часу.

Так, з метою виконання заявлених сторонами клопотань суд вимушений відкладати судове засідання у справі на іншу дату. На жаль, зазначені причини мають об’єктивний характер і не залежать від суду.

Окрім вказаних вище причин, що спричинили порушення строків розгляду адміністративних справ, слід вказати ще на цілу низку об’єктивних обставин, якими пояснюються причини та строки відкладення розгляду справ.

Відкладення судових засідань у справах, у зв’язку з: неявкою однієї із сторін, їх представників або інших учасників процесу, що беруть участь у справі, про яку немає відомостей про вручення судових повісток; неявкою свідка; неявкою прокурора; неявкою представника сторони у справі; інших підстав. На кінець 2014 року відкладено судові засідання у 16 справах (таблиця № 3), у яких провадження не закінчено.

 

Таблиця № 3

 

№ з/п

Найменування показника

Кількість

1

Справи, у яких відкладено розгляд та не закінчено провадження на кінець звітного періоду (усього):

16

2

у зв'язку

з

неявкою

( з р.1)

одного з учасників процесу, що беруть участь у справі

14

3

через

невручення судових повісток

 

 

2

4

 

 

інші підстави

 

 

 

 

 

12

5

прокурора

 

 

 

 

 

0

6

інших учасників процесу

 

 

 

 

0

7

з них у

строк

(з р.1)

понад 6 місяців до 1 року

 

 

 

0

8

понад 1 рік до 2 років

 

 

 

 

0

9

понад 2 роки

 

 

 

 

 

0

                     

 

Крім того, однією з причин порушення строків розгляду справ є неоперативна робота пошти. Так, поштові відправлення, надіслані судом лише у межах Київської області фактично повертаються до КОАС більше ніж за два тижні. Таким чином, непоодинокими є випадки, коли в адміністративних справах поштові повідомлення повертаються до суду через декілька днів або тижнів після того, як у справі було призначено судове засідання. Тобто, суддя не маючи відомостей про належне повідомлення учасників процесу, змушений відкладати розгляд справи, що призводить до затягування строків її розгляду.

Однією із причин порушення строку розгляду справ є неприбуття у судове засідання сторони (сторін) або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду.

Як свідчить практика розгляду справ КОАС сторони (їх представники) відповідно до положень п. 2 ч. 3 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України заявляють клопотання, тощо. З метою додержання прав та законних інтересів сторін, суд задовольняє їх та відкладає розгляд справи на певний проміжок часу, оскільки суддя не має підстав для відмови в задоволенні обґрунтованого законного клопотання, разом з тим усі зазначені причини тягнуть за собою істотне порушення строків розгляду справ.

Вказані вище висновки підтверджуються характерними прикладами, які є непоодинокими на практиці.

Таким прикладом виступає справа № 810/4815/14 за позовом Іванова Сергія Олександровича до Управління Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті у Київській області  про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу.

Згідно з ухвалою суду від 01 вересня 2014 року було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 17 вересня 2014 року.

17 вересня 2014 року судове засідання по справі було відкладено у зв’язку з неявкою позивача, належним чином повідомленого про дату та час розгляду справи, на 01 жовтня 2014 року.

За клопотанням позивача судове засідання у справі, призначене на 01 жовтня 2014 року, було відкладено на 15 жовтня 2014 року у зв’язку з необхідністю одержання нових доказів у справі.

Постановою суду від 15 жовтня 2014 року, адміністративний позов було задоволено у повному обсязі.

 Аналіз судової практики КОАС дає можливість дійти висновку про те, що у всіх випадках суд відкладає розгляд справи по суті з метою забезпечення реалізації прав та законних інтересів сторін по справі, за їхніми клопотаннями, та для забезпечення повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи. Разом з тим, випадки затягування сторонами судового процесу не є поодинокими, тому в кожному випадку, в конкретній справі, на наш погляд, необхідно усувати зловживання правом учасниками судового процесу та уживати заходів щодо розгляду адміністративних справ у строки, визначені процесуальним законом.

2.2 Надходження та розгляд судом заяв, клопотань, подань викладені у відповідній порівняльній таблиці

Таблиця 4  

Розгляд заяв, клопотань, подань

 

 2013 рік

 

2014рік

всього на розгляді

274

433

залишок на початок звітного періоду

4

8

надійшло

270

425

розглянуто

266

423

в тому числі задоволено

118

248

залишок

8

10

Порівнюючи вищевказані показники, слід зазначити, що у 2014 році спостерігається істотне збільшення надходження заяв, клопотань, подань в порядку виконання судових рішень. Категорію заяв клопотань складають заяви про виправлення описок, помилок, відстрочки виконання рішення суду, зміни способу чи порядку виконання рішення суду, надання роз'яснень щодо виконання рішення.

2.3 Дані щодо надходження заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами.

У звітному періоді до КОАС надійшло 24 заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, по 15 з них було відкрито провадження; 4 заяви було повернуто заявникам, також, по 4 заявам ухвалено інші рішення до відкриття провадження.

Всього в провадженні суду у період, що аналізується перебувало 26 заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, з яких:

 

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами по всім заявам були істотні, на думку заявників, для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

 

         ІІІ. Інформація щодо перегляду в апеляційному порядку рішень КОАС.

Відповідно до даних судової статистики до КОАС повернуто 3449 справу, рішення яких переглянуті в апеляційному порядку Київським апеляційним адміністративним судом (далі КААС), з них:

Якісний показник розгляду справ стосовно кожного судді наведено в таблиці 5.

 

Таблиця 5  Якісних показників щодо розгляду справ суддями КОАС у 2014 році

 

Суддя

Постановлено остаточних судових рішень

(розглянуто по суті +повернуто

+без розгляду +відмовлено)

 

Оскаржено в

апеляційному

порядку

 

% від загальної кількості

винесених рішень

Залишено КААС

без змін

Змінено

КААС

 

Скасовано КААС

% скасованих від загальної кількості винесених рішень

 

Усього:

Усього:

 
 

1.                   

Басай О.В

69

24

34,8%

18

-

7

10,1%

 

2.                   

Балаклицький А.І.

418

184

44%

185

-

36

8,6%

 

3.                   

Брагіна О.Є

404

151

37%

132

-

49

12%

 

4.                   

Василенко Г.Ю.

421

188

44,7%

145

2

35

8,3%

 

5.                   

Волков А.С.

344

132

38%

106

1

25

7,2%

 

6.                   

Виноградова О.І.

249

79

31,7%

83

-

9

3,6%

 

7.                   

Головенко О.Д.

270

97

36%

95

-

19

7%

 

8.                   

Журавель В.О.

433

138

31,8%

149

1

25

5,7%

 

9.                   

Колеснікова І.С.

182

64

35%

90

-

23

12,6%

 

10.                

Кушнова А.О.

14

1

7%

-

-

-

-

 

11.                

Лапій С.М.

459

130

28%

146

1

16

3,5%

 

12.                

Леонтович А.М.

391

162

41%

174

1

31

8%

 

13.                

Лисенко В.І.

409

192

47%

179

-

34

8,3%

 

14.                

Лиска І.Г

353

154

44%

156

1

27

7,6%

 

15.                

Шевченко А.В.

391

154

39%

130

1

19

4,9%

 

16.                

Панова Г.В.

477

207

43%

206

1

34

7,1%

 

17.                

Панченко Н.Д.

438

146

33%

135

-

19

4,3%

 

18.                

Спиридонова В.О.

350

147

42%

149

2

31

8,8%

 

19.                

Скрипка І.М.

390

132

34%

146

-

26

6,7%

 

20.                

Терлецька О.О.

463

156

33,7%

142

1

37

8%

 

21. 

Харченко С.В.

366

116

31,7%

121

1

20

5,5%

 

22.                

Щавінський В.Р.

424

169

40%

192

1

34

8%

 

 

УСЬОГО по суду

7715

1513

37%

2879

14

556

7,2%

 

 

Таким чином, найбільший відсоток рішень, оскаржених в апеляційному порядку спостерігається у суддів: Лисенко В.І. – 47%, Василенко Г.Ю. – 44,7%, Балаклицького А.І. та Лиска І.Г. – по 44%.

Найбільший відсоток скасованих рішень мають судді: Брагіна О.Є. – 12%; Спиридонової В.О. – 8,8%, Балаклицький А.І. – 8,6%.

Аналізуючи причини зміни та скасування рішень Київського окружного адміністративного суду, слід зауважити, що найчастіше оскаржуються судові рішення у справах зі спорів:

Характерні причини, які стали підставами для скасування та зміни рішень, постановлених судом, є зокрема:

 Невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

  1. Недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими.
  2. Неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи.
  3. Порушення норм матеріального або процесуального права, що призводить до неправильного вирішення справи або питання.

 Слід зазначити, що всі судові рішення, які надійшли до КОАС після перегляду в апеляційному та касаційному порядку, надаються суддям для ознайомлення. Підстави скасування судових рішень щомісяця обговорюються на зборах суддів КОАС.

 

         ІV. Висновки.

Проведений огляд даних стану здійснення судочинства дає можливість дійти висновку, що у 2014 році, в порівнянні з аналогічним періодом 2013 року, у КОАС зберігається тенденція покращення оперативності розгляду справ.

Також, слід відмітити значне зменшення справ розглянутих понад строки, встановленні Кодексом адміністративного судочинства України.

Разом з тим, в силу існування низки об’єктивних причин, проблема додержання строків розгляду справ, передбачених процесуальним законом є актуальною.

Найбільшу кількість справ, які перебували у провадженні суду у звітний період становлять адміністративні справі зі спорів за зверненнями суб’єкта владних повноважень, у тому числі їх органів на місцях.

Як вказувалось вище, передбачене як виняток статтею 104 Кодексу адміністративного судочинства України, право звернення до адміністративного суду суб’єкта владних повноважень у випадках встановлених законом, спричинило виникнення такої ситуації, що на суд фактично перекладаються обов’язки відповідних державних органів (Пенсійного фонду України, Державної фіскальної служби, Фонду соціального захисту інвалідів і ін.) щодо стягнення загальнообов’язкових внесків, а також створюється додаткове навантаження на суддів щодо розгляду справ.

Проведений аналіз також вказує на те, що забезпечення належного рівня здійснення правосуддя судом, вирішення характерних проблем, які виникають у суді під час розгляду справ, можливо, зокрема, шляхом створення належних матеріально - технічних умов для діяльності суду та достатнього фінансування.