Огляд даних про стан здійснення правосуддя Київським окружним адміністративним судом у 2015 році

І. Обсяг роботи суду, надходження справ та навантаження з розгляду справ на суддів

 Протягом 2015 року на розгляд Київського окружного адміністративного суду (надалі – КОАС) надійшло 7467 позовних заяв, у 2014 році за вказаний період цей показник складав 7527 позовних заяви.

Порівняльна характеристика показників щодо руху позовних заяв у 2014 – 2015 р.р. наведені в Таблиці 1.

Таблиця 1

Статистичні дані щодо надходження, розгляду та вирішення адміністративних справ і матеріалів за 2014 та 2015 роки наведено в порівняльній діаграмі:

1. Відмова у відкритті провадження у справі.

Лише у 1,4 % адміністративних позовів, які надійшли на розгляд суду протягом 2015 року (з урахуванням залишку), судом було відмовлено у відкритті провадження (107 справ).

Домінуючими підставами для відмови у відкритті провадження у справах були підстави, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до пункту п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

У справі № 810/4683/15 за позовом Приліпка Дмитра Івановича до Управління Державної служби охорони Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, було відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі, про що було постановлено відповідну ухвалу.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд мотивував це наступним.

Заявлена позивачем вимога – зобов’язати Управління Державної служби охорони Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, надати довідку про перерахування грошового забезпечення, є нічим іншим як вимогою про підтвердження факту (встановлення факту), що має юридичне значення, а отже не підлягає розгляду в адміністративному суді.

Визначена статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів на цей спір не поширюється.

Аналогічна правова позиція з приводу можливості розгляду в адміністративних судах справ про встановлення факту, що має юридичне значення, викладена у постанові Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 01.09.2009 по справі №   21-1098во08, висновки якого в силу положень статті 244² Кодексу адміністративного судочинства України і має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Встановлення фактів, що мають юридичне значення здійснюється в порядку цивільного судочинства за правилами глави 6 "Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення" розділу IV Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Оскільки даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження.

 Повернення позовних заяв.

Із 6132 позовних заяв, що перебували у провадженні КОАС в період, що аналізується, 1211 було повернуто позивачам, що складає приблизно 19,7%. Найбільш характерними підставами для повернення позовних заяв протягом звітного періоду стали:

• не усунення позивачем недоліків позовної заяви, яку залишено без руху.
• непідсудність справи цьому суду.

 Ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України визначений перелік підстав для залишення позовної заяви без руху та для повернення позовної заяви.

Так, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку було залишено без руху.

У справі № 810/5596/15, позовну заяву Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області до Приватного акціонерного товариства “Вишнівське спеціалізоване ремонтно-будівельне управління” про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, було залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Підставою для залишення позовної заяви без руху стало порушення вимог ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначеною ухвалою зобов’язано позивача усунути наявні недоліки позовної заяви, а саме: позивачем не приєднано до позовної заяви доказів, які підтверджують направлення та вручення розрахунків витрат за листопад 2015 року на адресу відповідача, а також до матеріалів позовної заяви не долучено доказів сплати судового збору.

         Враховуючи, що вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху у строк, встановлений судом, позивачем не виконані, згідно з ухвалою суду від 18 грудня 2015 року зазначену позовну заяву було повернуто позивачу.

 Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачу, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.

Так, у справі № 810/5586/15, відповідно до ухвали від 02 грудня 2015 року, позовну заяву Строіло Віктора Івановича до Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київській області про визнання дій незаконними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії у повному обсязі, було повернуто позивачу як таку, що є непідсудною Київському окружному адміністративному суду з огляду на наступне.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що пред'явлений позов пов'язаний з оскарженням позивачем бездіяльності суб'єкта владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку та здійснення пенсійних виплат.

Отже, враховуючи правила предметної підсудності, визначеними статтею 18 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що даний спір не підсудний Київському окружному адміністративному суду та повинен вирішуватись місцевим загальним судом як адміністративним.

Відповідно до пункту 6 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву було повернуто позивачеві, як таку, що не підсудна цьому адміністративному суду.

 1.3 Залишення без розгляду позовної заяви у зв’язку із пропуском строків звернення до суду на стадії відкриття провадження у справі.

Із 6132 розглянутих позовних заяв, що перебували у провадженні КОАС в період, що аналізується, 100 було залишено без розгляду (1,6%).

Вимогами ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачені строки, в межах яких може бути подано адміністративний позов до адміністративного суду.

Чинними положеннями ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Наприклад, у справі № 810/3346/15 за позовом ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до Реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області про визнання недійсним запису та відміну державної реєстрації припинення юридичної особи ТОВ "Агросоюз Земля".

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить визнати недійсним запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 11 лютого 2014 року. Однак, з даною позовною заявою позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду лише у липні 2015 року.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позивач звернувся до суду із порушенням строку на звернення до суду, визначеного статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Жодних заяв чи клопотань про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, як і будь-яких причин пропуску строку на звернення до суду, які  перешкоджали позивачеві його зверненню, починаючи з  лютого  2014 року, матеріали даної справи не містять.

         Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначено правові наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду. Так, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

В силу положень частини другої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву було залишено без розгляду на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання. 

Слід зазначити, що аналіз статистичних даних з розгляду КОАС адміністративних справ протягом 2015 року дає можливість дійти висновку про те, що відкриття провадження у справах відбувається із дотриманням строків, встановлених ч. 3 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України.

 ІІ. Аналіз розгляду адміністративних справ, що перебували у провадженні суду, характерні проблеми, які виникають у суді під час розгляду справ.

Серед справ, які перебували у провадженні суду у 2015 році, більшістю були справи наступних категорій:

• справи зі спорів з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства – 2084 (з яких: 242 – залишок, 1842 – надійшло за звітній період);
• справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політки – 1591 (з яких: 79 – залишок, 1512 – надійшло за звітній період);
• справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування – 356 (з яких: 73 – залишок, 283 – надійшло за звітній період);
• справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки – 347 (з яких: 30 – залишок, 317 – надійшло за звітній період);
• справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики – 318 (з яких: 29 – залишок, 289 – надійшло за звітній період);
• справи зі спорів з приводу забезпечення юстиції – 144 (з яких: 6 – залишок, 138 – надійшло за звітній період);

Аналіз даних статистики дає можливість дійти висновку, що у звітній період показник кількості адміністративних справ зі спорів за зверненням суб’єкта владних повноважень, в тому числі їх органів на місцях, залишається високим.

Встановлене ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України право звернення суб’єкта владних повноважень у випадках встановлених законом, спричинило виникнення такої ситуації, що на суд фактично перекладаються обов’язки відповідних державних органів (Пенсійного фонду України, Державної фіскальної служби, Фонду соціального захисту інвалідів тощо) щодо стягнення загальнообов’язкових внесків, а також створюється додаткове навантаження на суддів з розгляду справ.

Таблиця 2

Статистичні дані по розгляду адміністративних справ

 Аналіз наведених даних вказує на те, що протягом 2015 року у процентному співвідношенні з аналогічним періодом 2014 року спостерігається зменшення кількості адміністративних справ, що перебували у провадженні суду.

Протягом 2015 року КОАС розглянуто по суті 4692 адміністративних справи з 5195 справ, які перебували у провадженні суду.

Залишок нерозглянутих справ становить 503 справи, що складає 9,7% від загальної кількості справ, які перебували в провадженні суду.

Разом з тим, в порівнянні із залишком справ у 2014 році (481 справа), залишок на кінець періоду, що аналізується, збільшився лише на 22 справи.

2.1. Строки розгляду адміністративних справ.

Вважаємо за необхідне також звернути увагу на таке важливе питання як строки розгляду справ.

В адміністративних справах перебіг строків починається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення.

Із 4692 розглянутих справ 634 розглянуто понад строки, встановлені для розгляду Кодексом адміністративного судочинства України, що становить 13,5 % від загальної кількості розглянутих справ, тоді як у 2014 році цей показник становив 7,5 %.

Тривалий розгляд справ має місце у випадках, коли суддею нерегулярно призначаються судові засідання у справах або вони призначаються зі значними інтервалами часу.

Причини пропуску строків розгляду справ, встановлених процесуальним законом, мають об’єктивний характер та, зазвичай, не залежать від суду. Зокрема, такими причинами є відкладення судових засідань у справах у зв’язку з неявкою осіб, які беруть участь у справі, свідків, прокурорів, неоперативна робота пошти, недостатнє фінансування, зокрема, витрат поштових відправлень, задоволення судом клопотань учасників судового розгляду.

Окрім вказаних вище причин, що спричинили порушення строків розгляду адміністративних справ, слід вказати ще на низку інших обставин, якими пояснюються причини та строки відкладення розгляду справ.

Однією із причин порушення строку розгляду справ є неприбуття у судове засідання сторони (сторін) або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду.

Кількісний показник таких відкладень розгляду адміністративних справ, можна відобразити у нижченаведеній таблиці (таблиця № 3), з якої вбачається, що судові засідання відкладено у 137 справах, у яких провадження не закінчено на кінець 2015 року.

Таблиця № 3

 Крім того, однією з причин порушення строків розгляду справ є неоперативна робота пошти. Так, поштові відправлення, надіслані судом лише у межах Київської області фактично повертаються до КОАС більше ніж за два тижні. Таким чином, непоодинокими є випадки, коли в адміністративних справах поштові повідомлення повертаються до суду через декілька днів або тижнів після того, як у справі було призначено судове засідання. Тобто, суддя не маючи відомостей про належне повідомлення учасників процесу, змушений відкладати розгляд справи, що призводить до затягування строків її розгляду.

Однією з причин розгляду адміністративних справ понад строки, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, є бажання суддів максимально виконати вимоги закону щодо всебічного, повного й об’єктивного встановлення істини у справі. Сторони нерідко намагаються скористатися цим, постійно висуваючи для перевірки судом нові докази або заявляючи нові клопотання. З метою виконання заявлених сторонами клопотань суд вимушений відкладати судове засідання у справі на іншу дату.

Як свідчить практика розгляду справ КОАС, сторони (їх представники) відповідно до положень п. 2 ч. 3 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України заявляють клопотання, тощо. З метою додержання прав та законних інтересів сторін, суд задовольняє їх та відкладає розгляд справи на певний проміжок часу, оскільки суддя не має підстав для відмови в задоволенні обґрунтованого законного клопотання, разом з тим усі зазначені причини тягнуть за собою істотне порушення строків розгляду справ.

Вказані вище висновки підтверджуються характерними прикладами, які є непоодинокими на практиці.

Таким прикладом виступає справа № 810/3316/15 за позовом Клименка Дмитра Борисовича до Миронівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Згідно з ухвалою суду від 04 вересня 2015 року було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 29 вересня 2015 року.

29 вересня 2015 року судове засідання по справі було відкладено у зв’язку з неявкою відповідача, належним чином повідомленого про дату та час розгляду справи, на 05 жовтня 2015 року.

За клопотанням представника відповідача судове засідання у справі, призначене на 05 жовтня 2015 року, було відкладено на 12 жовтня 2015 року у зв’язку з неможливістю участі представника відповідача та наданням додаткових доказів.

Постановою суду від 12 жовтня 2015 року, адміністративний позов було задоволено у повному обсязі.

Аналіз судової практики КОАС дає можливість дійти висновку про те, що у всіх випадках суд відкладає розгляд справи по суті з метою забезпечення реалізації прав та законних інтересів сторін по справі, за їхніми клопотаннями, та для забезпечення повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи. Разом з тим, випадки затягування сторонами судового процесу не є поодинокими, тому в кожному випадку, в конкретній справі, на наш погляд, необхідно усувати зловживання правом учасниками судового процесу та уживати заходів щодо розгляду адміністративних справ у строки, визначені процесуальним законом.

Слід відмітити, що окрім об’єктивних причин збільшення кількості розглянутих понад встановлені процесуальним законом строки адміністративних справ на 6% у порівнянні з минулим 2014 роком, має місце додатковий фактор, який вплинув на збільшення такого показника впродовж 2015 року – це неукомплектованість суддів КОАС, а саме те, що у 8 суддів КОАС закінчився строк повноважень, у зв’язку з чим збільшилося навантаження на інших суддів КОАС.

 2.2 Надходження та розгляд судом заяв, клопотань, подань викладені у відповідній порівняльній таблиці

Таблиця 4 

Порівнюючи вищевказані показники, слід зазначити, що у 2015 році спостерігається значене збільшення надходження заяв, клопотань, подань в порядку виконання судових рішень. Категорію заяв клопотань складають заяви про виправлення описок, помилок, відстрочки виконання рішення суду, зміни способу чи порядку виконання рішення суду, надання роз'яснень щодо виконання рішення.

 2.3 Дані щодо надходження заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами.

У звітному періоді до КОАС надійшло 31 заява про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами. Всього в провадженні суду перебувало, з урахуванням залишку на початок звітного періоду, 34 таких заяви. За результатами розгляду даних заяв, 6 було повернуто заявникам, по 4 заявам ухвалено інші рішення до відкриття провадження.

 По 17 заявам було відкрито провадження, з яких:

• розглянуто - 13, у тому числі: заяву залишено без задоволення по 5 заявам; 5 заяв задоволено з ухваленням постанов про скасування рішень КОАС; закрито провадження у 3 заявах;
• залишок нерозглянутих заяв на кінець звітного періоду, за якими відкрито провадження за нововиявленими обставинами, становить 7 заяв.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами по всім заявам були істотні, на думку заявників, для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

          ІV. Висновки.

З урахуванням результатів проведеного огляду даних стану здійснення судочинства можна стверджувати, що Київським окружним адміністративним судом протягом 2015 року вживалися заходи щодо забезпечення належної діяльності суду на засадах верховенства права з дотриманням конституційних засад судочинства щодо захисту та забезпечення прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин та орієнтуючись на підвищення ефективності функціонування незалежного і неупередженого суду.

Також, слід відмітити збільшення справ розглянутих понад строки, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України в порівнянні з аналогічним періодом 2014 року

Разом з тим, в силу існування низки об’єктивних причин, проблема додержання строків розгляду справ, передбачених процесуальним законом є актуальною.

Найбільшу кількість справ, які перебували у провадженні суду у звітний період становлять адміністративні справи зі спорів за зверненнями суб’єкта владних повноважень, у тому числі їх органів на місцях.

Як вказувалось вище, передбачене як виняток статтею 104 Кодексу адміністративного судочинства України, право звернення до адміністративного суду суб’єкта владних повноважень у випадках встановлених законом, спричинило виникнення такої ситуації, що на суд фактично перекладаються обов’язки відповідних державних органів (Пенсійного фонду України, Державної податкової служби, Фонду соціального захисту інвалідів і ін.) щодо стягнення загальнообов’язкових внесків, а також створюється додаткове навантаження на суддів щодо розгляду справ.

Проведений аналіз також вказує на те, що забезпечення належного рівня здійснення правосуддя судом, вирішення характерних проблем, які виникають у суді під час розгляду справ, можливо, зокрема, шляхом створення належних матеріально - технічних умов для діяльності суду та достатнього фінансування.

З метою подальшого покращення якості та своєчасності розгляду справ доцільно й надалі систематично проводити моніторинг змін у діючому законодавстві, вивчати судову практику, проблемні питання при вирішенні справ по суті, судову практику з відповідних категорій справ, обговорювати  їх на зборах суддів та оперативних нарадах.