Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
На виконання плану роботи на друге півріччя 2018 р. у Київському окружному адміністративному суді (далі КОАС) здійснено вивчення та аналіз судової практики стосовно розгляду справ щодо погашення податкового боргу, у тому числі передачі майна у податкову заставу, застосування адміністративного арешту майна, стягнення податкового боргу.
Об'єктом дослідження були судові рішення Київського окружного адміністративного суду, прийняті судомпротягом2017 року - першого півріччя 2018 року у справах щодо погашення податкового боргу, у тому числі передачі майна у податкову заставу, застосування адміністративного арешту майна, стягнення податкового боргу.
Метою даного узагальнення є виявлення проблемних питань, що виникають під час розгляду та вирішення справ зазначеної категорії, найбільш характерних порушень чи неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, що регламентують вирішення таких спорів, вивчення причин їх виникнення та виявлення шляхів їх усунення, а також забезпечення однакового та правильного застосування норм матеріального та процесуального права, з метою забезпечення захисту прав, свобод та охоронюваних законом інтересів як фізичних осіб, так і юридичних осіб.
Питання, що підлягають з’ясуванню:
- кількість позовів зі спорів зазначеної категорії, що надійшла до суду протягом 2017 року- першого півріччя 2018 року;
- причини, що сприяли виникненню спорів;
- статистичні дані щодо розгляду справ зазначеної категорії (кількість розглянутих справ, та результат розгляду (кількість позовів, які було задоволено, кількість, по яких відмовлено у задоволенні; кількість скасованих, змінених, або залишених без змін за наслідками апеляційного та касаційного оскарження);
- характерні приклади із судової практики і проблеми, що виникають при вирішенні зазначених спорів;
- пропозиції щодо заходів, які необхідно вжити для формування єдиної судової практики з цієї категорії спорів.
Судову практику досліджуваної категорії справ характеризують такі статистичні показники.
Впродовж 2017 року у провадженні КОАС перебувало 594 адміністративні позови та заяви зі спорів щодо погашення податкового боргу, протягом першого півріччя 2018 року -440 позовних заяв та справ.
Усього розглянуто 788 адміністративних справ та матеріалів позовних заяв зазначеної категорії (у 2017 році - 500, у І півріччі 2018 року - 288), з яких 581 справа.
За результатами розгляду позовних заяв на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі:
- повернуто позовну заяву у 197 справах (у 2017 році - 93, у І півріччі 2018 року -
104);
- відмовлено у відкритті провадження у 1 справі (у І півріччі 2018 року);
- передано за підсудністю до іншого суду 9 позовних заяв (у 2017 році - 1, у І
2
півріччі 2018 року - 8).
У 581 розглянутій справі (у 2017 році - 406, протягом І півріччя 2018 року - 175) ухвалено наступні судові рішення'.
- залишено позов без розгляду - у 34 справах (у 2017 році - 27, у І півріччі 2018 року
-7);
- закрито провадження у справі - у 21 випадку (у 2017 році - 6, протягом І півріччя 2018 року - 15);
- передано до іншого суду 7 справ (у 2017 році - 4, протягом І півріччя 2018 року -
3);
- ухвалено 544 постанов (рішень) (у 2017 році - 369, протягом І півріччя 2018 року - 150), з них із задоволенням позову - 509 (у 2017 році - 365, у І півріччі 2018 року - 144).
В апеляційному порядку оскаржено 96судових рішень КОАС, прийнятих за результатами розгляду справ зазначеної категорії (у 2017 році - 63, протягом І півріччя 2018 року - 33).
За результатами розгляду апеляційних скарг, поданих на рішення КОАС у справах досліджуваної категорії, судом апеляційної інстанції переглянуто рішення у 45 справах (у 2017 році - 40, протягом І півріччя 2018 року - 5) та прийнято наступні рішення:
- скасовано 13 судових рішень КОАС, а саме: за 2017 рік - 7
постанов/рішень(справи №№810/4417/16, 810/4458/16, 810/4415/16, 810/466/17,
810/2314/17, 810/456/17, 810/4376/16) та 4 ухвали (справи №№810/2868/17, 810/2739/16, 810/3604/17, 810/4612/17), за І півріччя 2018 року - 1 рішення (справа №810/1904/16) та 1 ухвалу (справа №826/9711/17);
-1 постанову визнано нечинною (справа №810/4414/16);
- у26справах рішення КОАС залишено без змін, у тому числі за 2017 рік -20, за І півріччя 2018 року - 3(справи №№810/3703/16, 810/4048/16, 810/4473/16, 810/460/17, 810/4460/16, 810/3868/16, 810/209/17, 810/4412/16, 810/220/17, 810/4052/16, 810/158/17, 810/3249/16, 810/993/17, 810/1760/17, 810/1267/17, 810/3322/17, 810/1754/17, 810/3390/17, 810/3225/17, 810/4625/13-а, 810/4109/17, 810/2322/17, 810/643/17, 810/504/17, 810/1405/15, 810/2108/17, 810/4284/17, 810/3631/16, 810/4100/17, 810/211/17).
Впродовж 2017 року та І півріччя 2018 року судом касаційної інстанції витребувано з КОАС 7 адміністративних справ досліджуваної категорії. Станом на 30 вересня 2018 року до КОАС були повернуті 2 адміністративні справи, у яких за результатом касаційного оскарження були постановлені такі рішення:
- у справі №810/504/17 - залишено без змін постанову КОАС та ухвалу КААС;
- у справі №810/4417/16 - залишено без змін постанову КААС, якою було скасовано постанову КОАС.
Аналіз адміністративних справ вказаної категорії виявив, що основною причиною виникнення спорів є несплата платниками податків узгоджених податкових зобов’язань у встановлені строки.
Так, наприклад, у справі №810/3703/16 за позовом Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області до Публічного акціонерного товариства "Завод "Точмаш" судом було встановлено, що відповідачем не сплачено узгоджену суму податкового зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у загальному розмірі 123590 грн. 56 коп. Крім того, у зв'язку з порушенням відповідачем граничних строків сплати податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, контролюючим органом на виконання вимог пунктів 129.1, 129.4 статті 129 Податкового кодексу України нараховано пеню у загальному розмірі 2529 грн. 02 коп.
Податковий обов'язок щодо сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у загальному розмірі 126119 грн. 58 коп. у встановлені законодавством строки відповідачем
з
не виконано, у зв'язку з чим Броварська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області звернулась до суду з позовом про примусове стягнення боргу.
Під час розгляду справи Київським окружним адміністративним судом було встановлено, що доказів сплати податкового боргу у розмірі 126119 грн. 58 коп. або оскарження податкової вимоги від 25.09.2014 № 2940-25 відповідачем суду надано не було, у зв’язку з чим постановою від 21.02.2017 позов було задоволено та стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Завод "Точмаш" з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на користь бюджету податковий борг у розмірі 126119 (сто двадцять шість тисяч сто дев’ятнадцять) грн. 58 коп.
Зі вказаною позицією суду погодився Київський апеляційний адміністративний суд, який ухвалою від 25.04.2017 залишив без змін постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.02.2017.
Аналогічні постанови про задоволення адміністративних позовів та стягнення з платників податків узгоджених сум податкових зобов’язань були прийняті КОАС у справах №810/4048/16 (постанова від 24.02.2017, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017), №810/460/17(постанова від 20.02.2017, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2017), №810/220/17(постанова від 14.02.2017, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2017), №810/4052/16(постанова від 13.04.2017, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2017), №810/1267/17 (постанова від 06.06.2017, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017), №810/3225/17 (постанова від 23.10.2017, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2018).
Натомість, у справі №810/3249/16 за позовом Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнумінвест" було відмовлено у задоволенні позову про стягнення податкового боргу в розмірі 2313744,06 грн.
Так, судом було встановлено, що з наданого позивачем до матеріалів справи розрахунку податкового боргу вбачається, що податковий борг відповідача, загальна сума якого складає 2313744,06 грн., включає податковий борг з податку на додану вартість за податковим повідомленням-рішенням №0002782204 від 24.05.2013 на суму 1096571,91 грн. та податковий борг з податку на прибуток підприємств за податковим повідомленням-рішенням №0002792204 від 24.05.2013 на суму 1217172,15 грн.
Водночас, у зв'язку з тим, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 16.04.2015 у справі №810/6550/13-а, яка набрала законної сили згідно ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.01.2017 у справі № 810/6550/13-а, яка своєю чергою набрала законної сили 09 лютого 2017 року, визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішенняБроварської ОДПІ Київської області №0002782204 від 24.05.2013 та№0002792204 від 24.05.2013, у відповідача відсутній податковий борг з податку на додану вартість та з податку на прибуток, який є предметом стягнення у даній справі, а тому постановою КОАС від 02.03.2017 у задоволенні позову про стягнення податкового боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнумінвест" було відмовлено.
Відповідну правову позицію суду першої інстанції було підтримано Київським апеляційним адміністративним судом, який своєю ухвалою від 20.07.2017 залишив без змін постанову Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2017.
З аналогічних підстав (скасування у судовому порядку податкового повідомлення- рішення, яким нараховано заявлену до стягнення суму грошового зобов’язання) було відмовлено в позові про стягнення податкового боргу також у справах №810/211/17 (рішення КОАС від 06.03.2018, залишене без змін постановою Київського апеляційного
4
адміністративного суду від 05.06.2018), №810/4100/17 (рішення КОАС від 06.03.2018, залишене без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2018). При цьому, у справі №810/4100/17 податкове повідомлення-рішення було скасовано в рамках цієї ж справи за результатом розгляду зустрічного позову платника податків.
Також підставами для відмови у задоволенні позовів контролюючих органів про стягнення з платника податків податкового боргу були:
- неправомірність нарахування органом доходів і зборів податкового зобов’язання, виявлена судом під час самостійної оцінки податкового повідомлення-рішення (постанова КОАС від 26.01.2017 у справі №810/4473/16, залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2017; постанова КОАС від 26.01.2017 у справі №810/4460/16, залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017; постанова КОАС від 20.02.2017 у справі №810/4412/16, залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2017; постанова КОАС від 10.03.2017 у справі №810/158/17, залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2017; постанова КОАС від 09.06.2017 у справі №810/1760/17, залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017);
- недотримання контролюючим органом порядку стягнення податкового боргу, а саме: вчинення повного переліку дій, визначеного законодавцем щодо порядку встановлення та стягнення податкового боргу державного підприємства, зокрема, вжиття контролюючим органом достатніх дій, спрямованих на реалізацію свого права на звернення до суду про стягнення коштів з розрахункових рахунків боржника у банках, які його обслуговують та/або на встановлення наявності майна, яке могло б бути реалізовано в рахунок погашення боргу платника(постанова КОАС від 06.09.2017 у справі №810/2322/17, залишена без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2018);
- подання контролюючим органом позову про стягнення з платника податків податкового зобов’язання, яке не було узгоджено у встановленому законом порядку (постанова КОАС від 07.03.2017 у справі №810/3868/16, залишена без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017).
Водночас, на глибоке переконання автора цього узагальнення, у справах про стягнення несплаченої у встановлені строки суми узгодженого грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом шляхом прийняття податкового повідомлення- рішення, суд не може надавати правову оцінку правомірності прийняття органом доходів і зборів такого рішення, навіть у разі відповідного посилання платника податків на це, оскільки такі обставини не входять до предмета доказування у справі про стягнення податкового боргу, тобто несплаченої суми узгодженого грошового зобов’язання. Без визнання у судовому порядку (шляхом постановления окремого судового рішення) податкового повідомлення-рішення нечинним та його скасування у будь-якого органу чи особи, у тому числі у суду, відсутні підстави не враховувати таке рішення суб’єкта владних повноважень. Наведене є гарантією дотримання принципу розподілу державної влади та існування системи стримувань і противаг в державі.
Таку правову позицію підтримує, зокрема, і Верховний Суд.
Так, постановою Київського окружного адміністративного суду від 26.01.2017 у справі №810/4417/16 відмовлено в задоволенні позову Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про стягнення з фізичної особи податкового боргу з транспортного податку в розмірі 25000,00 грн.
Відмовляючи у позові, КОАС виходив з того, що оскільки рішення міської ради прийнято у січні 2015 року, оподаткування транспортним податком може мати місце не
5
раніше наступного бюджетного року, а саме - 2016 року, у зв'язку з чим нарахування такого податку 2015 році є неправомірним.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено. При прийнятті цієї постанови суд апеляційної інстанції виходив з того, що контролюючим органом була дотримання процедура формування та надіслання податкової вимоги про сплату боргу, проте спірна сума податкового боргу не була сплачена у добровільному порядку, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Позицію суду апеляційної інстанції підтримав Верховний Суд, який постановою від 11.09.2018 залишив без змін постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 з огляду на таке.
За правилами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, спірна сума податкового боргу виникла внаслідок несплати транспортного податку з фізичних осіб в розмірі 25000,00 грн., нарахованого згідно податкового повідомлення-рішення від 22.10.2015 №301-17.
Зазначене податкове повідомлення-рішення було направлено Києво-Святошинською ОДПІ на адресу відповідача, проте повернуто відправнику з відміткою «за закінченням терміну зберігання», про що свідчить копія поштового конверту, наявна в матеріалах справи.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Позивачем була сформована та відправлена на адресу відповідача податкова вимога від 12.02.2016 № 77-23, яка була повернута відправнику з відміткою «за закінченням терміну зберігання», про що свідчить копія конверту в матеріалах справи.
Відповідно до пунктів 42.1, 42.2 статті 42 Податкового кодексу України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Згідно з пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з
б
повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення- рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Таким чином, надіслані на адресу відповідача та податкове повідомлення-рішення податкова вимога вважаються врученими.
В адміністративному чи судовому порядку податкове повідомлення-рішення від
22.10.2015 №301-17 та податкова вимога від 12.02.2016 № 77-23 відповідачем не оскаржувались.
За правилами пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).
Проте, сума податкового боргу, визначена податковою вимогою від 12.02.2016 №77- 23 у встановлений законодавством строк сплачена не була.
За наведених обставин та з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів, Верховний Суд зауважив, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог та стягнення з платника податків спірної суми податкової заборгованості.
Згідно з частиною першою статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування в даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку, встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту, перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податкового кодексу України, тощо.
Верховний Суд зазначив, що судом апеляційної інстанції обґрунтовано враховано, що питання правомірності прийняття позивачем податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги не охоплюється предметом даного позову, оскільки дані рішення суб'єкта владних повноважень не є предметом позову у даній справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.
Крім того, Верховний Суд повідомив, що судом апеляційної інстанції доречно звернуто увагу на те, що відповідач не позбавлена права оскаржити податкове повідомлення-рішення протягом строку, визначеного статтею 102 Податкового кодексу України.
7
З таких самих обставин Київським апеляційним адміністративним судом були скасовані судові рішення Київського окружного адміністративного суду у таких справах:
- №810/4458/16 - постановою Київського апеляційного адміністративного суду від
04.07.2017 була скасована постанова КОАС від 26.01.2017 про відмову в позові про стягнення податкового боргу та прийняте нове рішення про задоволення позову;
- №810/4415/16 - постановою Київського апеляційного адміністративного суду від
30.05.2017 була скасована постанова КОАС від 26.01.2017 про відмову в позові про стягнення податкового боргу та прийняте нове рішення про задоволення позову.
Окремим видом справ досліджуваної категорії є розгляд судом подання контролюючого органу відповідно до положень статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017).
Так, у справі №8Ю/3322/170фіс великих платників податків Державної фіскальної служби звернувся до суду з поданням про зупинення видаткових операцій на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "СтейтОіл" шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу) на рахунках, вказаних у поданні.
На обґрунтування подання контролюючий орган зазначив, що відповідач перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених Податковим кодексом України, у зв’язку з чим органом доходів і зборів прийнято рішення про звернення до суду з даним поданням.
Під час розгляду справи судом було встановлено, що з метою опису майна платника податків, на яке поширюються право податкової застави, податковим керуючим був здійснений виїзд за фактичною адресою відповідача, за наслідками якого уповноважені представники відповідача відмовились надати податковому керуючому інформацію щодо наявних на балансі підприємства основних засобів та залишків продукції на збільшену суму податкового боргу.
Факт відмови зафіксовано посадовою особою контролюючого органу в актах від
02.10.2017 № 1/1 про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим та 02.10.2017 № 2/1 про відмову платника податків від опису майна у податкову заставу, що й стало підставою для звернення до суду з відповідним поданням про зупинення видаткових операцій Товариства з обмеженою відповідальністю "СтейтОіл" на банківських рахунках.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Київський окружний адміністративний суд в постанові від 05.10.2017 зазначив, що аналіз норм Податкового кодексу України вказує, що право контролюючого органу на звернення до суду з поданням про зупинення видаткових операцій платника податків на його рахунках у зв’язку з перешкоджанням виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, може бути реалізовано виключно по відношенню до платника податків, який має податковий борг.
Судом було встановлено, що підставою для опису майна у податкову заставу стало збільшення податкового боргу.
Збільшення податкового боргу відбулося у зв’язку з несплатою грошового зобов’язання згідно податкового повідомлення-рішення від 26.10.2016 №007361401 та нарахованої на нього пені у сумі 904 083 638, 78, яке вважається узгодженим за результатами розгляду адміністративної справи №810/4438/16 за адміністративним позовом ТОВ «СтейтОіл» до Офісу ВВП ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Так, постановою Київського окружного адміністративного суду від 25.01.2017 у задоволенні позову ТОВ «Стейт Оіл» відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2017 апеляційну скаргу ТОВ «Стейт-Оіл» задоволено частково, постанову Київського окружного адміністративного суду від 25.01.2017 скасовано в частині відмови у визнанні протиправним та скасуванні податкового повідомленні-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 26 жовтня 2016 №007361401 в частині збільшення суми грошового зобов’язання за податковим зобов’язанням у розмірі 67 670 470 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 16 917 618 грн.
У скасованій частині прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 26 жовтня 2016 №007361401 в частині збільшення суми грошового зобов’язання за податковим зобов’язанням у розмірі 67 670 470 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 16 917 618 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.08.2017 відкрито касаційне провадження за скаргою ТОВ «СтейтОіл» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25.01.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2017, а також зупинено виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2017 у справі №810/4438/146 до закінчення касаційного провадження.
Як пояснив у судовому засіданні представник податкового органу, ухвала Вищого адміністративного суду від 20.07.2017 року стала підставою для прийняття рішення про складання актів від 21.08.2017№ 44120/10/28-10-17-2-23, яке відповідно до
ст. 89 розділу II Податкового кодексу України є підставою для поновлення видаткових операцій на рахунках платника податків ТОВ «СтейтОіл».
У подальшому, Офіс ВВП ДФС звернувся до Вищого адміністративного суду із заявою про роз’яснення ухвали судді Вищого адміністративного суду України від
14.08.2017 у справі № 810/4438/16.
Ухвалою Вищого адміністративного суду від 12.09.2017 року у задоволенні заяви Офісу великих платників податків ДФС про роз’яснення ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 14.08.2017 у справі № 810/4438/16 відмовлено.
У судовому засіданні представник податкового органу пояснив, що, отримавши ухвалу Вищого адміністративного суду від 12.09.2017, податковий орган розтлумачив її так, що зупинення виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2017 у справі №810/4438/146 стосується тільки стягнення судового збору, а тому, на його думку, на підставі постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2017 року грошові зобов’язання зі сплати податкових платежів, які зазначені у податкових повідомленнях-рішеннях, які залишені в силі постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2017, є узгодженими.
При цьому, представник позивача пояснив, що одна і таж ухвала Вищого адміністративного суду України від 20.07.2017 стала підставою для прийняття податковим органом різних рішень. З одного боку це рішення, в якому зазначено про погашення податкового боргу та поновлення видаткових операцій, з іншого боку - для опису майна у податкову заставу.
Суд критично оцінив пояснення податкового органу та звернув увагу, що ухвалою Вищого адміністративного суду від 12.09.2017 року у задоволенні заяви Офісу великих платників податків ДФС України про роз’яснення ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 14.08.2017 було відмовлено з тих підстав, що відповідно дост. 170 КАС України роз'ясненню підлягає судове рішення, яким суд вирішив спір по суті, тобто якщо воно впливає на права, обов'язки та інтереси учасників спірних правовідносин.
Отже, станом на 02.10.2017 року зупинено виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2017 у справі 810/4438/16, а тому на час розгляду справи судом сума у розмірі 904 083 638,78 грн., яка на думку податкового
9
органу є податковим боргом відповідача та покладена в основу податкового повідомлення-рішення від 26.10.2016 №007361401, є предметом судового оскарження.
Враховуючи викладене, суд зазначив, що подання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про зупинення видаткових операцій Товариства з обмеженою відповідальністю "СтейтОіл" на рахунках шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банку, задоволенню не підлягає.
Вищевказана постанова КОАС від 05.10.2017 була залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2017.
З аналогічних підстав Київським окружним адміністративним судом була прийнята постанова від 13.10.2017 про відмову у задоволенні подання контролюючого органу про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків у справі №810/3390/17 (залишена без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.12.2017).
В якості прикладу постановления Київським окружним адміністративним судом ухвал у досліджуваній категорії справ можна навести ухвалу від 24.02.2017у справі №810/504/17, якою було повернуто позовну заяву Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "ХАС", як особи, відповідальної за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність №60 від 04.02.2004, Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "ХАС" та Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про стягнення коштів з банківських рахунків.
Так, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2017 вищевказану позовну заяву було залишено без руху, визначено спосіб та встановлено семиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Зокрема, судом було встановлено невідповідність позовної заяви вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: позивачем не було додано до позовної заяви доказів сплати судового збору за звернення до суду з адміністративним позовом, який має вимоги майнового характеру (4327101,99 грн.).
21.02.2017 за вх. №2439/17 до суду через засоби поштового зв’язку від позивача надійшла заява про усунення недоліків, в якій позивач на виконання вимог ухвали суду від 31.01.2017 про залишення позовної заяви без руху надав суду платіжне доручення від
29.09.2016 №406 про сплату судового збору в сумі 4327101,99 грн. із призначенням платежу "3507010, 2800, 22030101, Судовий збір (Київський окружний адміністративний суд), відп до ухвали 19.09.16 по справі №810/2739/16 ТОВ "ХАС" ПАТ "Укргазвидобування", Без ПДВ".
Разом з тим, як вбачається з відомостей програмного комплексу "Діловодство спеціалізованого суду" платіжне доручення від 29.09.2016 №406 про сплату судового збору в сумі 4327101,99 грн. було додано Гадяцькою ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області при зверненні до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "ХАС", Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про стягнення податкового боргу в межах адміністративної справи №810/2739/16.
Тобто, вказаний судовий збір сплачено позивачем за подання іншого адміністративного позову в межах адміністративної справи №810/2739/16.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.12.2016 у справі №810/2739/16 позовну заяву Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "ХАС", Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про стягнення податкового боргу — повернуто позивачу.
10
Суд зазначив, що Гадяцька ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області не зверталась до Київського окружного адміністративного суду із клопотанням про повернення суми судового збору, сплаченої в рамках адміністративної справи №810/2739/16, однак Гадяцька ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області й не обмежена у часі щодо звернення з відповідним клопотанням.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Таким чином за подання кожного окремого позову, в разі відсутності пільг щодо сплати судового збору, необхідно сплатити судовий збір в розмірах та порядку, передбачених Законом України "Про судовий збір", а тому судовий збір, сплачений за подання адміністративного позову, не може бути використаний для підтвердження сплати судового збору за подання до суду іншого адміністративного позову, в тому числі адміністративного позову, поданого тим самим позивачем до того самого суду.
Крім того, суд зазначив, що відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги. Тобто, законодавством встановлено чіткий порядок повернення сплаченої суми судового збору, яка в подальшому, на розсуд особи, може бути використана для сплати судового збору за подання іншого (нового) позову, в той лее час використання сплаченої суми судового збору при поданні іншого позову не передбачено законодавством та є порушенням порядку сплати судового збору.
З огляду на це, платіжне доручення від 29.09.2016 №406 про сплату судового збору в сумі 4327101,99 грн. є підтвердженням сплати судового збору за подання Гадяцькою ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області адміністративного позову в адміністративній справі №810/2739/16 та не може бути підтвердженням сплати судового збору за подання іншого адміністративного позову, зокрема, в адміністративній справі №810/504/17.
Вказані обставини стали підставою для повернення позовної заяви позивачеві.
Ухвала Київського окружного адміністративного суду від 24.02.2017 у справі №810/504/17була залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2017 та постановою Верховного Суду від 16.05.2018.
В якості іншого прикладу слід навести ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 13.02.2017 у справі №810/643/17 про закриття провадження у справі за поданням Головного управління ДФС у Київській області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю«УКРКОЛЬОРВТОРМЕТ».
Так, під час розгляду справи судом було встановлено, що 08.02.2017 посадовими особами контролюючого органу згідно наказу від 08.02.2017 №189 та направлень на проведення перевірки від 08.02.2017 №226, 08.02.2017 №227, 08.02.2017 №228, 08.02.2017 №229 та 08.02.2017 №230, з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 23.11.2015 по 30.09.2016, здійснено вихід за податковою адресою відповідача, а саме: Київська область, м. Бровари, б-p Незалежності, буд. 30.
До початку проведення контролюючого заходу посадовими особами Головного управління ДФС у Київській області вручено директору Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРКОЛЬОРВТОРМЕТ» копію наказу від 08.02.2017 №189 та ознайомлено його з наведеними вище направленнями на проведення перевірки.
Однак, уповноважена особа відповідача відмовилась від допуску посадових осіб
11
територіального органу доходів і зборів до проведення перевірки, факт відмови зафіксовано Головним управлінням ДФС у Київській області в акті від 08.02.2017 № 50/10-36-14-01.
Зважаючи на вказані обставини, 09.02.2017 заступником начальника Головного управління ДФС у Київській області застосовано умовний адміністративний арешт майна ТОВ «УКРКОЛЬОРВТОРМЕТ», про що прийнято рішення за № 1/10-36-14-01, та подано до суду подання з метою підтвердження судом обгрунтованості його застосування.
У цей же день до Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВ "УКРКОЛЬОРВТОРМЕТ" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу від 08.02.2017 № 189 "Про проведення документальноїпозапланової виїзної перевірки ТОВ "УКРКОЛЬОРВТОРМЕТ", визнання протиправними дій посадових осіб контролюючого органу щодо проведення та організації наведеної перевірки.
Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 13.02.2016 відкрито провадження в адміністративній справі № 810/653/17, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
За таких обставин, суд зазначив, що між сторонами існує спір про право, що виключає можливість розгляду даної справи в порядку, передбаченому статтею 183- 3 Кодексу адміністративного судочинства України, та є підставою для закриття провадження у справі.
Вказана правова позиція була підтримана Київським апеляційним адміністративним судом, який ухвалою від 23.03.2017 залишив без змін ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 13.02.2017 у справі №810/643/17.
Висновки
З урахуванням викладеного можна зробити висновок, що судді Київського окружного адміністративного суду у своїй правозастосовній діяльності дотримуються принципів адміністративного судочинства, закріплених в Кодексі адміністративного судочинства України, та вирішують справи відповідно до Конституції, законів України та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також застосовують інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Водночас слід зазначити, що для формування єдиної судової практики застосування законодавства під час розгляду щодо погашення податкового боргу, у тому числі передачі майна у податкову заставу, застосування адміністративного арешту майна, стягнення податкового боргута з метою покращення якості розгляду даної категорії справ доцільно обговорити практику розгляду справ даної категорії на зборах суддів.
Крім того, для усунення помилок, які виникають при розгляді справ даної категорії спорів, бажаним є викладення Верховним Судом чітких правових позицій щодо вирішення спорів, зокрема, шляхом постановлення рішень у зразкових справах.
_03_03.png)
