flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Узагальнення практики розгляду суддями Київського окружного адміністративного суду справ щодо спорів з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема зі спорів щодо акцизного податку

На виконання плану роботи Київського окружного адміністративного суду (надалі - КОАС) за ІІ півріччя 2015 року щодо спорів з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема зі спорів щодо акцизного податку.

Об'єктом дослідження даного узагальнення були судові рішення КОАС, прийняті суддями в період з 01.01.2014 по 30.06.2015 у справах з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема зі спорів щодо акцизного податку.

Метою даного узагальнення є виявлення проблемних питань, що виникають під час розгляду та вирішення справ зазначеної категорії, найбільш характерних порушень чи неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, що регламентують вирішення таких спорів, вивчення причин їх виникнення та виявлення шляхів їх усунення, а також забезпечення однакового та правильного застосування норм матеріального та процесуального права, з метою забезпечення захисту прав, свобод та охоронюваних законом інтересів як фізичних осіб, так і юридичних осіб.

КОАС у своїй практиці по вирішенню даної категорії справ керується принципом верховенства права та принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

 Статистичні дані, що характеризують об’єкт дослідження, їх аналіз

 Аналіз судової практики показав, що до КОАС у період з 01.01.2014 по 30.06.2015 на розгляд надійшло 48 позовних заяв та справ зі спорів з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема зі спорів щодо акцизного податку.

Загалом розглянуто 35 адміністративних справ та матеріалів позовних заяв зазначеної категорії.

За результатами розгляду:

постановлено 5 ухвал про повернення позовної заяви;

у 30-ти справах, закінчених провадженням, постановлено 2 ухвали про залишення позову без розгляду (на підставі ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України);

прийнято 28 постанов, з них із задоволенням позовних вимог - 20, відмовлено у задоволенні позову - 8.

Впродовж 2014 року та І-го півріччя 2015 року в апеляційному порядку оскаржено 30 судових рішень КОАС у справах зі спорів з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема зі спорів щодо акцизного податку.

Щодо касаційного оскарження судових рішень КОАС зі спорів з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема зі спорів щодо акцизного податку, то впродовж 2014 року та І-го півріччя 2015 року ВАСУ витребувано з КОАС для перегляду в касаційній інстанції 5 адміністративних справ названої категорії, однак станом на 31 грудня 2015 року до КОАС витребувані справи не повертались.

 

Наведемо  такі приклади судової практики розгляду справ зазначеної категорії.

Так у справі № 810/837/15 за позовом фізичної особи – підприємця Канупер Уляни Богданівни до Переяслав-Хмельницької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення - позов було задоволено та визнано протиправним і скасувано рішення про застосування фінансових санкцій від 02.12.2014 №000109/10-17-22-01/2497807881 Переяслав-Хмельницької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.

Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що 24.10.2014 за адресою: Київська область, м. Яготин. вул. Героїв Танкістів, 1-а проведена фактична перевірка магазину-кафе, яке належить ФОП Канупер У.Б., за результатами якої складено акт.

За наслідками розгляду матеріалів перевірки Переяслав-Хмельницькою ОДПІ до ФОП Канупер У.Б. за порушення вимог Закону України № 481/95-ВР від 19.12.1995 “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” застосовано фінансові санкції на загальну суму 17 000,00 грн., про що винесено рішення.

На думку позивача контролюючий орган неправомірно прийняв рішення, що суперечить законодавству та виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених законами України.

Під час розгляду справи судом також у якості свідка було допитано               Калашнюк Ю.В., так у судовому засіданні пояснила, що вона була присутня під час перевірки та вказала, що 24.10.2014 прийшли перевіряючі податкового органу пред’явили посвідчення та повідомили про перевірку. Пояснила, що вона повідомила перевіряючи про відсутність ФОП Канупер У.Б. яка є власником магазину який перевірявся. Перевіряючі попросили її надати ліцензію, касову книжку, трудовий договір та пробити звіт №101, що і було зроблено. Пояснення щодо перевірки не надавала. Вказала, що пляшки віскі “BALLANTINES FINEST'” 3,0 л. 40% об. по ціні   1 800,00 грн. в наявності в магазині взагалі не було.

Перевіркою встановлено та зафіксовано в акті такі порушення: факт зберігання пляшки віскі “BALLANTINES FINEST'” 3,0 л. 40% об. по ціні 1 800,00 грн. без марки акцизного податку встановленого зразка, також відсутня інформація згідно з чинним законодавством про мови - загальна та власна назва виробу, найменування виробника, знак для товарів і послуг, вміст спирту, місткість посуду чіт порушено вимоги ст. 11 Закону України № 481/95-ВР від 19.12.1995 “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.

За наслідками розгляду матеріалів перевірки Переяслав-Хмельницькою ОДПІ до ФОП Канупер У.Б. за порушення вимог Закону України № 481/95-ВР від 19.12.1995 “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” застосовано фінансові санкції на загальну суму 17 000,00 грн., про що винесено рішення від 02.12.2014 №000109/10-17-22-01/2497807881.

Відповідно до акту перевірки №000022 від 24 жовтня 2014 року встановлено факт зберігання пляшки віскі “Ballantines Finest” об’ємом 3,0 літра без марки акцизного податку встановленого зразка, та відсутня інформація згідно з чинним законодавством про мову, чим порушено позивачем, зокрема, ст.11 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 19.12.1995 №481/95-ВР.

Висновки податкового органу під час прийняття рішення про застосування фінансових санкцій №000109/10-17-22-01/2497807881 від 02.12.2014 ґрунтуються вже за інше порушення та підставі іншої статті а саме за факт зберігання та реалізації алкогольних напоїв без наявності марок акцизного збору, та згідно з абзацом 11 ч.2 ст. 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” було застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.

Судом встановлено, що матеріали фактичної перевірки не містять будь-яких доказів про факт зберігання та реалізацію пляшки віскі “Ballantines Finest” об’ємом 3,0 літра за ціною 1800,00 грн. без марки акцизного яка зазначена в акті перевірки, тому висновки перевіряючих є не доведеними.

Відповідно до п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (надалі-ПК України) фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника.

Пунктом 80.1 ст. 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Загальні вимоги до порядку організації та проведення фактичних перевірок передбачені нормами ст. 80 ПК України, згідно вимог якої фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених пунктом 80.2 статті 80 цього Кодексу.

За приписами п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Судом встановлено, що наказу на проведення фактичної перевірки, направлень на проведення такої перевірки у відповідності до норм ст. 81 ПК України перевіряючими не було пред’явлено позивачу.

Таким чином позивачем не порушено ст. 11 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 19.12.1995 № 481/95-ВР, а рішення про застосування фінансових санкцій від 02.12.2014 № 000109/10-17-22-01/2497807881 є таким, що винесено протиправно та підлягає скасуванню.

Не погоджуючись з рішення суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу.

16.07.2015 суд апеляційної інстанції виніс постанову, якою скасував рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів зазначила, що задовольняючи вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій прийняте відповідачем протиправно та підлягає скасуванню з огляду на недоведеність факту порушення позивачем вимог статті 11 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.

Однак, відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (надалі-ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок та підстави проведення фактичних перевірок визначено приписами  ст. 80 ПК України.

За правилами п. 80.1 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до п. 80.2 ст. 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки.

Згідно з п. 80.5, 80.7 ст. 80 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із ст. 81 цього Кодексу.

Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено ст. 86 цього Кодексу (п. 80.10 ст. 80 ПК України).

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;копії наказу про проведення перевірки;службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Згідно з 2 абз. п. 81.1 ПК України непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що в ході здійснення фактичної перевірки магазину позивача посадовими особами відповідача було пред'явлено службові посвідчення, що встановлено судом першої інстанції зокрема з показань свідка Калашнюк Ю.В., а також пред'явлено направлення на проведення перевірки (копії наявні у матеріалах справи) громадянці Калашнюк Ю.В. про що нею у відповідних графах направлень власноруч поставлені підписи із вказівкою на те, що вона є барменом.

За таких обставин, судова колегія звертає увагу, що мав місце факт допуску службових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.

Як визначив Верховний Суд України, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та/або проведенні податкової перевірки.

Відповідно до викладеного, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

Тому посилання позивача не недотримання процедури перевірки в ході її проведення, як підставу для визнання неправомірним прийнятого відповідачем рішення, апеляційний суд відхиляє.

Стосовно встановлених контролюючим органом під час перевірки обставин порушення позивачем вимог чинного законодавства, судова колегія вказала на таке.

Згідно з п. 226.2 ст. 226 ПК України наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

В силу положень п. 228.9 ст. 228 ПК України відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.

Поряд з цим, за змістом ч. 2 ст. 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” за зберігання, реалізацію алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка передбачено відповідальність у розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Так, зокрема в акті фактичної перевірки зафіксовано  факт зберігання пляшки віскі “BALLANTINES FINEST'” 3,0 л. 40% об. по ціні 1 800,00 грн. без марки акцизного податку встановленого зразка.

За таких обставин, враховуючи наведені вище норми чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства України, застосування до позивача фінансових санкцій (штрафу) у розмірі 17000 грн. зв’язку із фактом зберігання вказаного алкогольного напою без марки акцизного податку є обґрунтованим та відповідає положенням Закону.

Поряд з цим, судова колегія критично оцінює доводи позивача, з якими погодився суд першої інстанції, посилаючись зокрема на показання допитаної окружним адміністративним судом у якості свідка Калашнюк Юлії Володимирівни, що пляшки віскі “BALLANTINES FINEST'” 3,0 л. 40% об. по ціні 1 800,00 грн. в наявності в магазині взагалі не було.

Апеляційний суд виходить з того, що, по-перше, акт фактичної перевірки позивача, в якому зафіксовано факт зберігання вказаного алкогольного напою без марки акцизного податку встановленого зразка, власноручно підписано Калашнюк Ю.В. із зазначенням того, що до вказаного акта вона зауважень не має, а по-друге, судова колегія враховує ту обставину, що вказана особа на момент проведення перевірки безпосередньо працювала у позивача, що викликає сумнів у безсторонності її показань як свідка, не зважаючи навіть на приведення її до присяги та попередження про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.

Оцінивши наведені докази у їх сукупності, колегія суддів вважає, що позивачем не спростовано встановлених відповідачем під час фактичної перевірки обставин зберігання пляшки віскі “BALLANTINES FINEST'” 3,0 л. 40% об. по ціні 1 800,00 грн. без марки акцизного податку, які зафіксовано в акті.

Враховуючи викладене, апеляційний суд прийшов до висновку, що оскаржуване у даній справі рішення контролюючого органу про застосування до позивача фінансових санкцій (штрафу) прийнято відповідачем правомірно, за наявності для цього законних підстав, у зв’язку з чим апеляційну скаргу Переяслав-Хмельницької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця  Канупер Уляни Богданівни до Переяслав-Хмельницької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення задоволено та постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 травня 2015 року  скасовано.

Також суд апеляційної інстанції ухвалити постанову, якою у задоволенні позову Канупер Уляни Богданівни відмовив.

 

Крім того у провадженні КОАС знаходилась справа № 810/937/15 за позовом фізичної особи-підприємця Негоди Віталія Юрійовича до Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" є необґрунтованими. Так, позивачем наголошено, що ним не здійснювався продаж неповнолітньому алкогольних виробів (пива), що підтверджується показами свідків. На думку позивача, рішення, згідно з я ким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 6 800,00 грн., є незаконним, оскільки при його прийнятті відповідачем невірно встановлено факти.

В свою чергу з матеріалів справи слідує, що 19.10.2013 старшим оперуповноваженим ВКМСД Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області складено протокол КХ № 0025912 про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 156 КУпАП відносно гр. Супрун Валентини Іванівни, в якому зафіксовано, що 19.10.2013 близько 14 год. 41 хв. перебуваючи за прилавком барменної стойки піцерії "Дон Кіхот" нею здійснено продаж неповнолітній особі Фісан І.Ф., 10.06.1997  народження, пива "Жигулівського", що є порушенням ч. 2 ст. 156 КУпАП.

Протокол від 19.10.2013 КХ №0025912 разом з поясненнями, відібраними у продавця Супрун В.І. та у неповнолітньої особи Фісан І.Ф. були направленні Броварським МВ ГУ МВС України в Київській області до ГУ Міндоходів у Київській області, яке у свою чергу листом від 24.09.2014 за вих. № 7527/7/10-36-21-01 надіслала їх до Броварської ОДПІ для розгляду та прийняття рішення про застосування фінансових санкцій.

На підставі вказаних матеріалів Броварською ОДПІ винесено рішення про застосування фінансових санкцій від 06.10.2014 №000112/10-06-21/2450910199, згідно з яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн. за порушення ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 №481/95-ВР (надалі - Закон №481/95-ВР) визначені основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 15-3 Закону №481/95-ВР забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 15-3 Закону № 481/95-ВР продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

У разі відмови покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів такій особі забороняється.

Статтею 16 Закону № 481/95-ВР визначено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

В силу вимог ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону – 6 800,00 гривень.

Судом встановлено, що підставою для прийняття спірного рішення були матеріали правоохоронного органу – Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області, а саме: протокол про адміністративне правопорушення від 19.10.2013 КХ №0025912, пояснення, відібрані у неповнолітньої особи Фісан Ірини Федорівни, 10.06.1997 року народження, копія свідоцтва про народження Фісан І.Ф., пояснення бармена піцерії "Дон Кіхот" Супрун В.І.

Протокол про адміністративне правопорушення КХ №0025912 був складений старшим оперуповноваженим ВКМСД Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області 19.10.2013 відносно Супрун В.І. по факту реалізації останньою 19.10.2013 пива неповнолітній Фісан І.Ф.

У письмових поясненнях від 19.10.2013, відібраних старшим оперуповноваженим ВКМСД Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області, неповнолітня Фісан І.Ф., 10.06.1997 року народження, зазначила, що 19.10.2013 близько 14 год. 48 хв. в приміщенні кафе "Дон Кіхот" вона замовила пиво "Жигулівське" та продавець налила їй бокал пива. Після цього до кафе зайшли працівники міліції і вона їм повідомила про те, що їй дійсно 16 років і вона неповнолітня.

Суд звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення від 19.10.2013 КХ №0025912, який був складений відносно порушення, що мало місце 19.10.2013, ґрунтувався лише на поясненні неповнолітньої особи.

В той же час, суд звертає увагу на те, що свідки правопорушення та поняті в протоколі не зазначені.

При цьому, суд бере до уваги те, що згідно письмових пояснень неповнолітньої Фісан Ірини Федорівни від 26.12.2014, остання зазначила, що 19.10.2013 о 14 год. 40 хв. вона не була в кафе "Дон Кіхот" та пиво "Жигулівське" вона не купляла по ціні 12,00 грн. Також в цих письмових поясненнях Фісан І.Ф. зазначила, що бармена Супрун В.І. вона не знає.

Також, в матеріалах справи є письмові пояснення Супрун Валентини Іванівни від 26.12.2014, в яких остання зазначила, що 19.10.2013 вона працювала згідно трудового договору у ФОП Негоди В.Ю. в піцерії "Дон Кіхот" на посаді бармена і того дня вона не здійснювала продаж пива "Жигулівське" вартістю 12,00 грн., ємністю 0,5 л, неповнолітній громадянці Фісан І.Ф. Також в даних письмових поясненнях Супрун В.І. зазначила, що при написанні 26.12.2014 заяви Фісан І.Ф. вона була присутня та бачила цю громадянку вперше.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Однак, суд апеляційної інстанції не погодився з висновками КОАС та постановою 04.06.2015 апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Київській області  задовольнив, постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 16.03.2015 скасував та в задоволенні позову фізичної особи-підприємця Негоди Віталія Юрійовича до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Київській області про застосування фінансових санкцій відмовив.

Так, висновки апеляційної інстанції ґрунтуються на тому, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 15-3 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: порушення вимог ст. 15-3 цього Закону – 6 800,00 грн. (ч. 2 ст. 17 зазначеного Закону).

Відповідно до п. п. 5, 6 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003         № 790, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є: акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства; результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономрозвитку), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, ДПС, Держстату, Держспоживінспекції відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством.

Зазначений Порядок передбачає, що на підставі матеріалів правоохоронних та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб’єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів керівник органу ДПС може прийняти рішення про застосування штрафних санкцій.

В свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що 19.10.2013 старшим оперуповноваженим ВКМСД Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області складено протокол КХ № 0025912 про адміністративне правопорушення за ч. 2                    ст. 156 КУпАП відносно гр. Супрун Валентини Іванівни, в якому зафіксовано, що 19.10.2013 року близько 14 год. 41 хв. перебуваючи за прилавком барменної стойки піцерії "Дон Кіхот" нею здійснено продаж неповнолітній особі Фісан І.Ф., 10.06.1997 року народження, пива "Жигулівського", що є порушенням ч. 2 ст. 156 КУпАП.

При цьому, у Супрун В.І. та Фісал І.Ф. було відібрано пояснення від 19.10.2013, старшим оперуповноваженим ВКМСД Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області.

Так, неповнолітня Фісан І.Ф., 10.06.1997 народження, зазначила, що 19.10.2013 близько 14 год. 48 хв. в приміщенні кафе "Дон Кіхот" вона замовила пиво "Жигулівське", бармент Супрун В.І. налила їй бокал пива, в зв'язку з чим, вона сиділа в кафе та розпивала алкоголь(пиво "Жигулівське"). Потім до кафе зайшли працівники міліції та неповнолітня Фісан І.Ф. повідомила їх, що їй 16 років.

Разом з тим, з пояснень Супрун В.І, які містяться в матеріалах про адміністративне правопорушення вбачається, що 19.10.2013 року остання перебувала на своєму робочому місці, а саме за барною стійкою піцерії "Дон Кіхот". У піцерії було багато відвідувачів, у зв'язку з чим вона була не взмозі відслідкувати вік підлітка. Коли зайшли працівники міліції, з'ясувалось, що вона, Супрун В.І., продала бокал пива "Жигувіське" неповнолітній Фісал І.Ф., 10.06.1997 р.н.

Особи Супрун В.І. та Фісал І.Ф. були встановлені працівниками міліції.

Також в матеріалах про адміністративне правопорушення міститься копія фіскального чеку від 19.10.2013, що підтверджує факт продажу пива "Жигулівське" неповнолітній особі барменом.

Крім того, в матеріалах про адміністративне правопорушення також міститься копія Свідоцтва про державну реєстрацію Фізичної особи-підприємця Негоди Віталія Юрійовича та Свідоцтва про державну реєстрацію Фізичної особи-підприємця Подлужної Марини Григорівни, копія Свідоцтва платника єдиного податку серії А                  № 828060, що видане Негоді В.Ю. та в якому зазначено, що місце провадження господарської діяльності останнього м.Бровари, Незалежності, 17, копія свідоцтва про народження Фісал І.Ф. та копія паспортних даних і ідентифікаційного коду Супруп В.І.

Разом з тим, за результатами розгляду вказаних матеріалів було винесено постанову про адміністративне правопорушення від 19.11.2013 № 251, якою Супрун В.І. визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.156-2 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн.  Вказана постанова не оскаржена Супрун В.І., що підтверджується матеріалами справи.

При цьому, на думку колегії суддів суд першої інстанції необґрунтовано прийняв до уваги висьмові пояснення від імені Супрун В.І. та Фісал І.Ф. від 24.12.2014 про те, що Супрун В.І. не продавала пива Фісан І.Ф., а Фісан І.В. в свою чергу не купувала пива у бармена Супрун В.І., так як, вказані документи не завірнені нотаріально, а тому не можливо встановити особу, якою саме вони складені та підписані та не зрозуміло коли та за яких обставин вони були взагалі написані.

Також колегія суддів підкреслила, що відносно бармена позивача Супрун В.І. винесена постанова про адміністративне правопорушення від 19.11.2013 № 251, якою встановлено протиправне діяння (продаж пива неповнолітній особі) та притягнуто Супрун В.І. до адміністративної відповідальності.

Вказала на те, що слід враховувати, що Закон № 481/95-ВР не пов'язує відповідальність суб'єкта господарювання з тим, хто саме здійснив продаж алкогольного напою неповнолітній особі (офіціант, бармен, чи інший працівник господарської одиниці), а визначає, що необхідною умовою для відповідальності, передбаченої частиною 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР, є факт продажу забороненого товару неповнолітньому особою, яка перебуває у трудових відносинах із суб'єктом господарювання.

Прийнявши до уваги ту обставину, що факт продажу пива "Жигулівське" неповнолітній особі барменом у відповідача були всі правові підстави для притягнення до відповідальності суб’єкта господарювання, тому застосування відповідальності за вчинене порушення спірним рішенням відповідача є правомірним, а тому відсутні підстави для його скасування.

Аналогічна позиція висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 29.09.2014 у справі №806/54/13-а.

 

Крім того, в провадженні КОАС знаходилась справа № 810/90/15 за позовом Державної фіскальної служби України до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" про стягнення штрафних (фінансових) санкцій.

В обґрунтування позову, позивач послався на наявність рішення № 000228 Міністерства доходів і зборів України від 17.06.2014 про застосування фінансових санкцій до відповідача на підстав абз.16 ч.2 ст.17 Закону України №481, просив позов задовольнити.

Під час судового засідання представник позивача пояснив, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.10.2014 у адміністративній справі № 826/10273/14, яке набуло законної сили,  відмовлено у задоволенні позовних вимог ДП “Укрспирт” про визнання протиправним та скасування рішення № 000228 від 17.06.2014 про застосування штрафних санкцій. Оскільки, на думку представника позивача, вказане рішення для суду має силу преюдиції, від процесу доказування фактично ухилився.

У квітні 2014 року Лугинською об’єднаною державною податкової інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області проведено фактичну перевірку дотримання вимог чинного законодавства при відвантаженні спирту Липницьким МПД №1 ДП “Укрспирт” за 2012, 2013 р.р. та два місяці 2014 року, за підсумками якої складено акт від 28.04.2014 №74/21-11-37199618 та встановлено порушення на об’єкті перевірки статті 14 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, яке виявилось у відвантаженні спирту етилового з акцизного складу без дозволу, виданого уповноваженим представником органу державної податкової служби України, в кількості 43  951,71 дал.

На підставі вказаного акту, внаслідок виявлених порушень, позивачем прийнято рішення № 000228 від 17.06.2014, яким до відповідача застосовано фінансові санкції на суму 65 125 885,82 грн. Зазначене рішення направлялось відповідачу та отримано адресатом 20.06. 2014.

Оскільки вказане рішення не виконане відповідачем, а сума фінансових санкцій не сплачена до бюджету, позивач звернувся у суд.

 Однак судом встановлено, що рішення податкового органу позивачем оскаржено у судовому порядку. Постановою Окружного адміністративного суду від 03.10.2014 у адміністративній справі № 826/10273/14 у задоволенні вимог ДП “Укрспирт” до Міністерства доходів і зборів, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення  відмовлено, правомірність застосування фінансових санкції у вигляді штрафу у сумі 65 125 885,82 грн. підтверджена.

 Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2015 постанова суду у справі № 826/10273/14 залишена без змін.

Проаналізувавши положення закону, що регулює дані правовідносини, суд вважає, що не можуть бути належними доказами, які підтверджують об′єм та ціну відвантаженого спирту без дозволу контролюючого органу:

  журнал цільового використання спирту, на що робить посилання позивач в акті перевірки, оскільки в останньому відображаються суттєво різні показники, ніж ті,  які враховуються при відвантаженні спирту;

  наказ про відвантаження спирту ДК “Укрспирт” від 19.10.2012 р., позаяк податковим органом не були представлені документи, що підтверджують об′ємні показники вивезеного з акцизного складу спирту, на що зроблено посилання судами у рішеннях у справі №826/10273/14.

Суду у якості обґрунтування заявлених вимог позивачем не надані товарно-транспортні накладні на 35334,01 дал. етилового спирту,   контрольний журнал відвантаження спирту; акти про відвантаження-приймання спирту; довідки про відвантаження спирту, контрольний журнал довідок про відвантаження спирту.

Відповідно до ч. 1 ст. 71КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона зазначає причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитись.

Частиною 4 ст. 71 КАСУ передбачено, що суб′єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов′язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На думку суду першої інстанції позивачем не були доведені позовні вимоги, а тому у задоволенні позову відмовив.

Однак, суд апеляційної інстанції з висновками КОАС не поргодився, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Положеннями цієї норми встановлено, зокрема, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у розмірі 200 відсотків вартості вивезеної або транспортованої продукції, але не менше 15000 гривень, у разі вивезення спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів з території акцизного складу або транспортування такої продукції без відмітки представника органу доходів і зборів на товарно-транспортній накладній про погодження відпуску.

Згідно з ч. 6 ст. 14 цього Закону відвантаження спирту етилового з акцизного складу здійснюється на підставі дозволу, виданого уповноваженим представником органу доходів і зборів на такому акцизному складі. Дозвіл на відпуск спирту етилового з акцизного складу (крім відпуску спирту етилового на експорт) надається за умови сплати акцизного податку з спирту, що повинен бути переданий, грошовими коштами або забезпечення сплати акцизного податку податковим векселем, авальованим банком (податковою розпискою).

Таким чином, приведеними нормами встановлено відповідальність за вивезення з території акцизного складу спирту етилового без відмітки представника органу доходів і зборів на товарно-транспортній накладній про погодження відпуску.

Відповідно до ч. 3 – 5 ст. 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” штрафи, передбачені цією нормою, спрямовуються до бюджету згідно з чинним законодавством.

Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.  

У разі невиконання суб'єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.

Отже, штрафи за порушення норм Закону  України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” застосовуються, зокрема, органами доходів і зборів на підставі рішення про їх стягнення, а в разі, якщо суб’єкт господарювання не погоджується з цим рішенням і не сплачує відповідну суму, така стягується на підставі рішення суду.

Як убачається із матеріалів справи, правомірність рішення позивача, на підставі якого заявлене дане стягнення, була предметом судового розгляду в адміністративній справі № 826/10273/14 за позовом ДП “Укрспирт” до Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби, за участю третьої особи – Головного управління Міндоходів у Житомирській області.

Так, за наслідками розгляду зазначеної адміністративної справи, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.10.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2015, у задоволенні позову ДП “Укрспирт” про визнання протиправним і скасування рішення про застосування фінансових санкцій № 000228 від 17.06.2014 на суму                              65 125 885,82 грн. – відмовлено.

У ході розгляду даної справи судами встановлено, що з акцизного складу здійснювалося відвантаження спирту етилового в кількості 43951,71 дал без дозволу Лугинської ОДПІ, що є порушенням ч. 6 ст. 14 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” та пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 № 1266 “Про затвердження Порядку визначення виробників і покупців спирту та контролю за його обігом”, та підтверджено правомірність рішення позивача № 000228 від 17.06.2014, в тому числі правомірність суми нарахованих штрафних санкцій.

Згідно положень ст. 124 Конституції України, ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та статей 14 і 255 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, які набрали законної сили, є обов’язковими для виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 2 ст. 255 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Враховуючи викладене, а також те, що постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.10.2014 та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2015 на час вирішення справи в суді першої інстанції набрали законної сили, і цими судовими рішеннями підтверджено правомірність та обґрунтованість застосованих до ДП “Укрспирт” фінансових санкцій на суму 65 125 885,82 грн, і вказана сума на цей час не сплачена відповідачем, колегія суддів доходить висновку, що вимоги позивача про стягнення такої підлягають задоволенню.

У звязку з чим, колегія суддів не погодилась із позицією суду першої інстанції, який вдався до спростування вже встановлених судовими рішеннями, і таких, що мають силу преюдиції, обставин. Такий підхід, на переконання колегії суддів, входить в протиріччя з принципом res judicata (принцип остаточності рішення суду), який є складовою принципу юридичної визначеності та верховенства права, адже допускається ситуація, за якої існує правомірне рішення суб’єкта владних повноважень про застосування фінансових санкцій, на підставі якого у встановленому порядку неможливо їх застосувати.

 Висновки: 

Проаналізувавши вищевказане, можна зробити висновки про те, що дана категорія позовів становить незначний відсоток від загальної кількості позовів, що знаходиться або знаходилась у провадженні Київського окружного адміністративного суду. Проте, такий факт жодним чином не впливає на якість та оперативність розгляду такої категорії справ. Судді приймають законні та обґрунтовані рішення у справам, застосовуючи не тільки закон, який регулює загальні питання пов’язанні зі зверненням громадян, а й інші нормативно-правові акти, інструкції, положення. Законність прийнятих рішень підтверджується мінімальною кількістю скасованих рішень за наслідками апеляційного перегляду. Тобто, можна дійти висновку, що у Київському окружному адміністративному суді вироблена однакова судова практика при застосуванні законодавства по вирішенню спорів даної категорії справ, що сприяє оперативності та ефективності розгляду справ. В той же час, постійна динаміка розвитку та багатогранність суспільних відносин потребують постійного вдосконалення діючого законодавства з цих питань. А тому судді повинні постійно вдосконалювати свої знання норм матеріального права, чітко дотримуватись процесуальних норм, відповідально ставитись до завдань, визначених ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Враховуючи вищевикладене, пропоную: Довести дане узагальнення до відома суддів Київського окружного адміністративного суду та обговорити його на зборах суддів.Під час розгляду даної категорії справ врахувати судову практику Київського апеляційного адміністративного суду.