flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Узагальнення практики розгляду суддями Київського окружного адміністративного суду адміністративних справ з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби

 

На виконання  Плану роботи Київського окружного адміністративного суду  на перше півріччя 2011 року здійснено узагальнення  практики  розгляду суддями Київського  окружного адміністративного суду  адміністративних справ з приводу оскарження  рішень, дій  чи бездіяльності  державної виконавчої служби за період з 01.01.2010 р. по 01.01.2011 р. 

Так, за період з 01.01.2010р. по 01.01.2011р. у провадженні суддів Київського окружного адміністративного  суду  знаходилось 166 справ з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби,  з них:  137 позовних заяв, які надійшли в провадження  в 2010 році  та  29 справ за заявами,  які надійшли до 01.01.2010р.  

Згідно Контрольних журналів судових справ і матеріалів, переданих для розгляду суддям за 2010 рік, у провадженні  кожного із суддів Київського окружного адміністративного суду  у 2010 році  перебувало 166 справ з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби:

За період з 01.01.2010 року по 01.01.2011 року Київським окружним адміністративним судом було розглянуто 149 справ з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, з них :

Залишено без розгляду – 51 позовна заява;

Так, наприклад  Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду  Головенка О.Д.  було залишено без розгляду  позовну заяву Управління Пенсійного фонду України у Тетіївському районі Київської області до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області про скасування постанови про накладення штрафу ВП № 14147303 від 20.09.2010 року  у зв’язку з пропуском  строку  звернення до суду ( справа №2а-7988/10/1070).

Закрито провадження по 10 справах;

3 червня 2010 року було закрито провадження у справі за позовом   Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківводоканал» до Білоцерківського районного відділу державної виконавчої служби про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,  на підставі  п.2 ч.1  ст. 157 КАС України ( суддя Балаклицький А.І. справа №2а-4966/10/1070 )

Повернуто позивачу - 32  позовні заяви;

Так, 10.11.2010 року  було повернуто позовну заяву Української міської ради Обухівського району Київської області до Відділу державної виконавчої служби Обухівського районного управління юстиції про визнання дій протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа, оскільки  справа не була підсудна Київському окружному адміністративному суду, а  підсудна - Обухівському  районному  суду Київської області (справа №2а-9235/10/1070 Суддя Головенко О.Д.)   

Відмовлено у відкритті провадження по 11 позовних заявах;

Наприклад, 17 лютого 2010 року, суддею Лиска І.Г.  було відмовлено  у відкритті провадження за позовом Комунального підприємства Київської обласної ради «Васильківське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» до Відділу державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області  про скасування постанови №148/01-022 від 29.01.2010 року, зобов’язання скасувати Постанову про відкриття провадження ВП №16475468 від 17.12.2009 року  та відмовити у відкритті  виконавчого провадження за наказом №19/160-09 від 04.09.2009 року Господарського суду Київської області на підставі п.1.ч.1 ст. 109 КАС України, оскільки  предметом позову було порушене право позивача  при виконанні  відповідачем наказу  Господарського суду Київської області №19/160-09 від 04.09.2009 року, тому згідно частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України даний спір належить розглядати в порядку господарського судочинства. Вказану ухвалу було залишено без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду  від 18 січня 2011 року  у справі №2а-3290/10/1070.

Передано до іншого суду – 2;

Прийнято постанов – 43, з них:

а) Відмовлено у задоволенні позову - 19;

Так,  Постановою суду від 7 липня 2011 року  було відмовлено у задоволенні позову Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у  Київській області, третя особа – Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області про скасування постанови ВП №10392694 від 05.12.2008 року про відкриття виконавчого провадження, оскільки викладені в позовній заяві  посилання  позивача є необґрунтованими, виконавчий лист, виданий Київським  апеляційним адміністративним  судом  по адміністративній справі №22-1388/08, відповідає вимогам, встановленим  статтею 19 Закону України  «Про виконавче провадження», підстави для відмови у відкритті провадження  були відсутні (справа № 2а- 4328/10/1070, суддя Леонтович А.М.) .

б) Задоволено позовів – 20;

Наприклад, 13 липня 2010 року  було задоволено позов  Кирильченка Миколи Івановича до Державного виконавця Підрозділу  примусового виконання рішення Відділу державної виконавчої служби  Головного управління юстиції у Київській області Маєвської Д.В.  про визнання неправомірною  та скасування  постанови про закінчення виконавчого провадження  від 14.12.2009 року, оскільки державним виконавцем при винесенні оскаржуваної постанови не було вказано підстав, за яких  виконавче провадження підлягає закінченню, що передбачені  ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». (справа №2а-5688/10/1070 Суддя Щавінський В.Р.).

в)   Задоволено частково -  4.  

Постановою Київського окружного адміністративного суду  від 2 вересня 2010 року було задоволено  частково позов Фролової Алли Миколаївни до Відділу Державної виконавчої служби  Бучанського міського управління юстиції Київської області  про визнання  протиправною бездіяльності та скасування  постанов, скасовано  постанови   про призначення  експерта – суб’єкта оціночної діяльності від 11 грудня 2009 року і 6 липня 2010 року , оскільки  вказані постанови було  винесено з порушенням  вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність  в Україні»  ( справа №2а-7284/10/1070 Суддя Брагіна О.Є.).  Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 2 грудня 2010 року  вказана постанова була залишена без змін.

Згідно  ухвал  та постанов Київського  апеляційного адміністративного суду по справах, які повернулись до Київського окружного адміністративного суду  в 2011 році, за результатами розгляду в апеляційній інстанції  справ з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби було:

Так, наприклад  Постановою Київського апеляційного адміністративного суду  від 25 листопада 2010 року було скасовано Постанову Київського окружного адміністративного суду  від 28.09.2010 року по справі за позовом Ромця Миколи Євгенійовича до Відділу ДВС Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області, третя особа: Акціонерний банк «Діамант»  про скасування  постанов та визнання дій незаконними ( справа №2а-7513/10/1070)  та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено, оскільки колегія суддів  вважає, що дії державного виконавця  не можна  визнати  правомірними  та таким, що відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження»  та Інструкції  про проведення  виконавчих дій, а  суд першої інстанції неповно  встановив  фактичні обставини справи, що призвело до порушення  норм матеріального права.

Також, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду  від 13 січня 2011 року  у справі №2ав-9293/10/1070 , було скасовано Ухвалу Київського  окружного адміністративного суду  від 11.11.2010 року  про залишення без розгляду  позовної заяви  Тутенко Валентини Миколаївни  до ВДВС ГУЮ у м. Києві  про визнання  протиправною та скасування  постанови, оскільки колегія суддів вважає, що суддя, встановивши що позивачем  пропущено строк звернення до суду  з позовом та заявлено клопотання  про  його поновлення, зобов’язаний  був розглянути  його в судовому засіданні, що зроблено не було.

 При розгляді справ з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби судді Київського окружного адміністративного суду керуються  положеннями Конституції України,  статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, Кодексу адміністративного судочинства України,  Законами України "Про державну виконавчу службу", "Про виконавче провадження" іншими нормативно-правовими актами, які регулюють примусове виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, тощо.

Як вбачається з досить великої кількості  справ,  із загального числа  справ  вказаної категорії,  по яких суддями було відмовлено у відкритті провадження або повернуто  позовні заяви  позивачам,  досить проблемним  в 2010 році  було  питання  визначення  юрисдикції  адміністративних судів  при вирішення  спорів з приводу  оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби.

Судді Київського окружного адміністративного суду  при визначенні юрисдикції виходили з того, що до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності ДВС при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених частиною другою статті 3 Закону України “Про виконавче провадження”, крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.

Зокрема, статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України та розділом VII Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК) визначено інший порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів ДВС при виконанні судових рішень, ухвалених за правилами господарського та цивільного судочинства, тому такі спори не належать до юрисдикції адміністративних судів.

Водночас необхідно враховувати, що статтею 121-2 ГПК та статтею 383 ЦПК визначено обмежене коло осіб (лише учасники виконавчого провадження), які мають право оскаржити рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень у господарських та цивільних справах відповідно у порядку господарського та цивільного судочинства, а тому спори за зверненням інших осіб на рішення, дії чи бездіяльність органів ДВС при виконанні зазначених судових рішень належать до юрисдикції адміністративних судів.

Крім того, варто враховувати, що приписами ГПК передбачено лише можливість оскарження дій та бездіяльності ДВС, що ж до оскарження рішень, то така можливість відсутня. Тому оскарження рішень державної виконавчої служби під час виконання рішень господарських судів належить до юрисдикції адміністративних судів.

При цьому, слід звертати увагу на те, що до цивільної юрисдикції належать лише спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів ДВС, вчинених під час виконання рішень, ухвалених загальними судами за правилами ЦПК, який набрав чинності з 1 вересня 2005 року. Спори з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності ДВС, вчинених під час виконання рішень судів цивільної юрисдикції, ухвалених до 1 вересня 2005 року, відповідно до статті 181 КАС України повинні розглядатися за правилами адміністративного судочинства, але з обов’язковим дослідженням судового провадження, за яким ухвалено рішення, що перебуває на примусовому виконанні в органах ДВС.

До адміністративної юрисдикції також належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів ДВС під час виконання рішень, ухвалених за правилами КАС України господарськими чи цивільними судами, які виконували функції адміністративних судів до їх утворення, та з обов’язковим дослідженням судового провадження, за яким ухвалено рішення, що перебуває на примусовому виконанні в органах ДВС.

Вказана правова позиція також висвітлена в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України вiд 13.12.2010 № 3 “Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу скарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби”.

Крім того, суддям необхідно враховувати, що частиною другою статті 181 КАС України  встановлено спеціальні строки звернення до суду та строки вирішення  вказаних справ.

Так, рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути оскаржено у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, . у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. У разі порушення цього строку судам слід застосовувати приписи статті 100 КАС України, за якими адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала. Про подання позовної заяви суд повідомляє відповідача не пізніше ніж наступного дня після відкриття провадження у справі. Таке повідомлення може бути здійснено судом за правилами статті 38 КАС України.

Адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС вирішується судом відповідно до частини п’ятої статті 181 КАС України протягом десяти днів після відкриття провадження у справі, якщо ці спори випливають із здійснення органами ДВС виконавчого провадження. В інших випадках такі спори розглядаються в межах строків, установлених частиною першою статті 122 КАС України.

 Отже,   аналіз розглянутих  у 2010 році Київським окружним адміністративним судом справ з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби  свідчить про те,  що судді  при розгляді справ дотримуються  вимог  чинного законодавства, рекомендацій Вищого адміністративного  суду України, викладених в листі  від 09.01.2008  року  №7/9/1/13-08 та Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України вiд 13.12.2010 № 3.