flag Судова влада України

Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Узагальнення практики розгляду суддями Київського окружного адміністративного суду впродовж І півріччя 2014 року справ зі спорів з приводу забезпечення юстиції, зокрема спорів у сфері виконавчої служби та виконавчого провадження

На виконання плану роботи Київського окружного адміністративного суду на ІІ півріччя 2014 року проведено узагальнення практики розгляду суддями Київського окружного адміністративного суду (надалі – КОАС) впродовж І півріччя 2014 року справ зі спорів з приводу забезпечення юстиції, зокрема спорів у сфері виконавчої служби та виконавчого провадження.

Об'єктом дослідження були судові рішення Київського окружного адміністративного суду, прийняті суддями упродовж І півріччя 2014 року у справах приводу забезпечення юстиції, зокрема спорів у сфері виконавчої служби та виконавчого провадження.

Метою даного узагальнення є виявлення проблемних питань, що виникають під час розгляду та вирішення справ зазначеної категорії, найбільш характерних порушень чи неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, що регламентують вирішення таких спорів, вивчення причин їх виникнення та виявлення шляхів їх усунення, а також забезпечення однакового та правильного застосування норм матеріального та процесуального права, з метою забезпечення захисту прав, свобод та охоронюваних законом інтересів як фізичних осіб, так і юридичних осіб.

Юстиція – це сукупність судів і органів Міністерства юстиції та їхня діяльність у забезпеченні охорони прав і законних інтересів державних та громадських організацій і громадян, організації роботи судів, систематизації і підготовки пропозицій щодо кодифікації законодавства тощо.

Виконавче провадження являється завершальною стадією судового провадження та примусового виконання рішень інших органів (посадових осіб), а саме це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Забезпечення юстиції, зокрема спорів у сфері виконавчої служби та виконавчого провадження керується Закону України від 21.04.1995 № 606-ХІV «Про виконавче провадження», наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 №2274/5 «Про затвердження порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби».

КОАС у своїй практиці по вирішенню справ щодо спорів з забезпечення юстиції, зокрема спорів у сфері виконавчої служби та виконавчого провадження керується принципом верховенства права та принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Аналіз судової практики показав, що більшість адміністративних справ,  які надходили за вказаний період до Київського окружного адміністративного суду стосувалися звернень саме юридичних осіб та фізичних осіб щодо оскарження рішень, дій та бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби.

 

Визначення юрисдикції судів У практиці КОАС не одноразово виникали ускладнення під час вирішення питання стосовно юрисдикції суду щодо вирішення цієї категорії справ.Справи щодо забезпечення юстиції, зокрема спорів у сфері виконавчої служби та виконавчого провадження є справами, які розглядаються не тільки в адміністративному порядку.Це випливає з положень ч. 1 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), відповідно до якої учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

 

Статистичні дані, що характеризують об’єкт дослідження, їх аналіз

 

Судову практику досліджуваної категорії справ характеризують такі статистичні показники.Впродовж І півріччя 2014 року у провадженні КОАС перебувало 201 адміністративна справа зі спорів з приводу забезпечення юстиції, зокрема спорів у сфері виконавчої служби та виконавчого провадження.Загалом розглянуто – 179 адміністративних справ та матеріалів позовних заяв, з них по суті – 67 справ, залишок нерозглянутих станом на 01.07.2014 становить 8 справ, з яких у 3-х справах провадження зупинено.За результатами розгляду: постановлено ухвали про повернення позовної заяви - 57; відмовлено у відкритті провадження у справі – 12; постановлено ухвали про передачу справи за підсудністю до іншого суду – 9; залишено без розгляду (ст.100 КАС України) – 43; Після відкриття провадження у справах з ухваленням постанов – 49 справ, з них із задоволенням позову – 33; залишено без розгляду (ст.155 КАС України) – 7; закрито провадження у справі – 2. В апеляційному порядку оскаржено 9 рішень КОАС, прийнятих за результатами розгляду справ зазначеної категорії впродовж І півріччя 2014 року. За результатами розгляду апеляційних скарг, поданих на рішення КОАС у справах, за наявною суді інформацією, судом апеляційної інстанції переглянуто рішення у 8 справах та прийнято наступні рішення:4 постанови суду залишено без змін (справи за №№ 810/1196/14, 810/1728/14, 810/2425/14, 810/3396/14);1 постанову скасовано з прийняттям нової (справа № 810/527/14а);1 ухвалу скасовано та справу надіслано до суду першої інстанції для продовження розгляду (справа № 810/2010/14);по 2-м постановам апеляційну скаргу повернуто апелянту (справи                                № 810/2579/14, 810/2696/14).В касаційному порядку справ зі спорів з приводу забезпечення юстиції, зокрема спорів у сфері виконавчої служби та виконавчого провадження впродовж І півріччя 2014 року оскаржено не було.Варто також зазначити, що за наслідками розгляду адміністративних позовів даної категорії справ, приймались постанови як про задоволення позову, так і про відмову у його задоволенні. Так, наприклад у справі № 810/1196/13-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс» до міського Відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції, третя особа - Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області про визнання протиправною та скасування постанови про арешт коштів боржника – позов було задоволено. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що постановою КОАС від 20.05.2013 в адміністративній справі № 810/1833/13-а за позовом Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс» суд постановив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс» заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за лютий 2013 року в сумі 20550,63 грн.Суд визнав, що постанова підлягає негайному виконанню, тому 20.05.2013 видав стягувачу виконавчий лист.19.06.2013 головний державний виконавець міського Відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції за заявою стягувача – Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області постановою від 19.06.2013 ВП № 38546797 відкрив виконавче провадження з примусового виконання вказаного виконавчого листа.У цей же день державний виконавець прийняв постанову від 19.06.2013, згідно з якою зупинив виконавче провадження з підстав, передбачених п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки ухвалою господарського суду Київської області від 19.04.2013 по справі № 911/1164/13 відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс» порушено провадження у справі про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.По відношенню до провадження у справі про банкрутство грошові вимоги Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області у сумі 20550,63 грн., щодо яких КОАС прийняв постанову від 20.05.2013 в адміністративній справі № 810/1833/13-а, належать до вимог конкурсних кредиторів, адже заборгованість виникла за зобов’язаннями зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за лютий 2013 року, тобто до порушення провадження у справі про банкрутство.Таким чином, суд дійшов висновку, що на вказані вимоги поширюється дія мораторію, введеного згідно з ухвалою господарського суду Київської області від 19.04.2013 у справі № 911/1164/13.Однак, 10.02.2014 головний державний виконавець міського Відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції прийняв постанову від 10.02.2014 ВП № 38546797, згідно з якою наклав арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс». Суд визначив, що умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів регулюються Законом України від 14.05.1992 № 2343-XII  «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». В даній справі судом встановив, що постанова державного виконавця від 10.02.2014 ВП № 38546797 про арешт коштів боржника прийнята після відкриття провадження у справі про банкрутство цього боржника у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. При цьому, вимоги стягувача належать до вимог конкурсних кредиторів, на які поширюється дія мораторію.З визначених обставин суд дійшов висновку, що постанова від 10.02.2014 ВП № 38546797 про арешт коштів боржника прийнята державним виконавцем незаконно і підлягає скасуванню, а позов є таким, що підлягає задоволенню.З вказаною постановою суду першої інстанції погодився Київський апеляційний адміністративний суд залишивши її без змін. В іншому випадку у адміністративній справі № 810/1728/14 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю  «Протон-21» до Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції про зобов’язання відповідача зняти арешт з всього майна, що належить позивачу та скасувати заборону на відчуження будь-якого майна, що належить йому, накладений на підставі постанови від 27.07.2009 № 886/08 та зобов’язати Відділ державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області вчинити дії по зверненню у передбаченому законодавством порядку до органів, які мають повноваження по внесенню відомостей про зняття арешту з майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Протон-21» до Державного реєстру обтяжень рухомого майна – у задоволенні позову було відмовлено.Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходить з того, що 29.10.2013 позивач отримавши Витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 42345913 дізнався, що на все майно підприємства позивача накладено арешт згідно постанови Відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області від 27.07.2009 № 886/08 – записи від 03.08.2009         № 8936388 та від 04.08.2009 № 8936557.З метою отримання відомостей відносно підстав та обставин накладення арешту, а також отримання копії постанови відповідача відносно накладення арешту на майно підприємства, позивач звернувся із запитом до Відділу державної виконавчої служби Києво - Святошинського районного управління юстиції Київської області (від 06.11.2013 №58).Відповіді на вказаний запит відповідач позивачу не надав, у зв’язку з чим позивач повторно звернувся до відповідача із запитом від 27.01.2014 №7.На вказаний запит, відповідач надав позивачу відповідь (від 12.02.2014 №855), із якої слідує, що арешт на майно позивача накладений постановою відповідача від 27.07.2009 № 886/08, згідно вимоги Управління Пенсійного фонду України у Києво - Святошинському районі Київської області № Ю-1236-V від 03.07.2009 на суму 138 184,75 грн.Крім того, у вказаному листі відповідач повідомив позивача, що зняття арешту з майна позивача неможливо, оскільки строк зберігання завершених виконавчих проваджень переданих на зберігання, становить три роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 рік, відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 25.12.2008 № 2274/5 «Про затвердження порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби».Суд надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами виходить з ч. 1 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Згідно з ч. 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.Згідно листа Управління Пенсійного фонду України у Києво - Святошинському районі Київської області від 17.02.2014 № 1686/04, вимога від 03.07.2009 № 1236 V щодо суми боргу у розмірі 138 184,75 грн. сплачена Товариством з обмеженою відповідальністю «Протон-21» повністю. А відповідно до акту звірки розрахунків від 17.02.2014 між Управлінням пенсійного фонду України у Києво- Святошинському районі Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Протон-21», позивач немає заборгованості перед Управлінням Пенсійного фонду України у Києво- Святошинському районі Київської області.Враховуючи позовні вимоги позивача щодо зобов’язання Відділу державної виконавчої служби Києво- Святошинського районного управління юстиції Київської області зняти арешт з всього майна, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Протон-21» та скасувати заборону на відчуження будь-якого майна, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Протон-21», накладений на підставі постанови Відділу державної виконавчої служби Києво - Святошинського районного управління юстиції Київської області від 27.07.2009 № 886/08 та зобов’язати Відділ державної виконавчої служби Києво- Святошинського районного управління юстиції Київської області вчинити дії по зверненню у передбаченому законодавством порядку до органів, які мають повноваження по внесенню відомостей про зняття арешту з майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Протон-21» до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову, у зв’язку з тим, що у вказаній справі позивачем неправомірно обрано спосіб захисту прав, оскільки такий спосіб передбачає перебирання судом на себе повноважень суб’єкта владних повноважень – Відділу державної виконавчої служби Києво- Святошинського районного управління юстиції Київської області.Суд апеляційної інстанції погодився з висновками КОАС щодо відмови у задоволенні даного адміністративного позову. Щодо судових рішень, що скасовані судом апеляційної інстанції, то за вказаний період в наявності є одна ухвала КОАС у адміністративній справі       № 810/2010/14 за позовом Юнчик Катерини Іванівни до головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Пінського Юрія Вікторовича про визнання протиправним рішення, визнання протиправною і скасування постанови про повернення позовної заяви на підставі п. 1 ч. 1 ст. 108 КАС України, саме позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.Суд апеляційної інстанції скасував вказану ухвалу вказавши, що ухвалою КОАС від 27.03.2014 позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви до 14.04.2014.Відповідно до ч. 9 ст. 103 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв’язку.На виконання вимог ухвали КОАС від 27.03.2014 про залишення позовної заяви без руху, представником позивача 10.04.2014 було надіслано документи на виконання вимог вказаної ухвали.Факт надсилання документів підтверджується описом вкладення до цінного від 10.04.2014, а також копією фіскального чеку від 10.04.2014 до цінного листа.З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта, що ним своєчасно було виконано вимоги ухвали суду. 

Висновки: 

Проаналізувавши вищевказане, можна зробити висновки про те, що дана категорія позовів становить незначний відсоток від загальної кількості позовів, що знаходиться або знаходилась у провадженні Київського окружного адміністративного суду. Проте, такий факт жодним чином не впливає на якість та оперативність розгляду такої категорії справ. Судді приймають законні та обґрунтовані рішення у справам, застосовуючи не тільки закон, який регулює загальні питання пов’язанні зі зверненням громадян, а й інші нормативно-правові акти, інструкції, положення. Законність прийнятих рішень підтверджується незначною кількістю скасованих рішень за наслідками апеляційного перегляду. Тобто, можна дійти висновку, що у Київському окружному адміністративному суді вироблена однакова судова практика при застосуванні законодавства по вирішенню спорів даної категорії справ, що сприяє оперативності та ефективності розгляду справ. В той же час, постійна динамика розвитку та багатогранність суспільних відносин потребують постійного вдосконалення діючого законодавства з цих питань. А тому, судді повинні постійно вдосконалювати свої знання норм матеріального права, чітко дотримуватись процесуальних норм, відповідально ставитись до завдань визначених у ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Враховуючи вищевикладене, пропонуємо: Довести дане узагальнення до відома суддів Київського окружного адміністративного суду та обговорити його на зборах суддів.Під час розгляду даної категорії справ врахувати судову практику Київського апеляційного адміністративного суду та Вищого адміністративного суду України.