flag Судова влада України

Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Узагальнення судової практики розгляду суддями Київського окружного адміністративного суду впродовж І півріччя 2013 року адміністративних справ зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема щодо державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців

На виконання плану роботи Київського окружного адміністративного суду на ІІ півріччя 2013 року проведено узагальнення практики розгляду суддями Київського окружного адміністративного суду  (КОАС) впродовж І півріччя 2013 року справ зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема щодо державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців.

Об'єктом дослідження були судові рішення Київського окружного адміністративного суду, прийняті суддями упродовж І півріччя 2013 року у справах з приводу звернень юридичних та фізичних осіб, а також податкових органів до державного реєстратора щодо проведення реєстраційних дій.

Метою даного узагальнення є виявлення проблемних питань, що виникають під час розгляду та вирішення справ зазначеної категорії, найбільш характерних порушень чи неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, що регламентують вирішення  таких спорів, вивчення причин їх виникнення та виявлення шляхів їх усунення, а також забезпечення однакового  та правильного застосування норм матеріального та процесуального права, з метою забезпечення захисту прав, свобод та охоронюваних законом інтересів як фізичних осіб, так і юридичних осіб.

Державна реєстрація є одним із способів впливу держави на формування та розвиток публічно-правових відносин.

Нормативно-правовим актом, що регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб – підприємців є Закон України від 15.05.2003 № 755-IV “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» (далі - Закон № 755-IV).

Крім того, з 19.12.2011 набрала законної сили стаття 50-1 Цивільного кодексу України, яка регулює обов'язки фізичної особи - підприємця за зобов'язаннями, пов'язаними з припиненням її підприємницької діяльності.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 755-IV державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців – це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За визначенням, наведеним в абзаці четвертому статті 1 цього Закону, державний реєстратор – це посадова особа, яка відповідно до цього Закону від імені держави здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.Частиною першою статті 5 Закону № 755-IV державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи-підприємця.Виходячи з повноважень державного реєстратора, визначених статтею 6 цього Закону, підлягають розгляду адміністративними судами спори з приводу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, змін до установчих документів юридичних осіб та зміни імені або місця проживання фізичних осіб-підприємців, припинення юридичних осіб та підприємницької діяльності фізичними особами-підприємцями, зміни мети установи у встановленому законом порядку тощо.Необхідно звернути увагу суддів, що з 1 липня 2013 року набрали чинності підпункти 1–4 та 7–8 пункту 28 розділу I Закону України від
16 жовтня 2012 року № 5461-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Міністерства юстиції України, Міністерства культури України, інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується через відповідних міністрів, а також Державного космічного агентства України» в редакції від 3 лютого 2013 року. Однак варто враховувати, що в цьому разі юрисдикція адміністративних судів не зміниться.

Київський окружний адміністративний суд у своїй практиці по вирішенню справ щодо державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців керується принципом верховенства права та принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Аналіз судової практики показав, що більшість адміністративних справ,  які надходили за вказаний період до Київського окружного адміністративного суду  стосувалися звернень саме юридичних осіб, а також податкових органів до державного реєстратора.

Серед справ, пов'язаних із застосуванням Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»  можна виділити такі категорії:

справи щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів;

справи про визнання протиправними дій державного реєстратора, у тому числі щодо залишення без розгляду документів, поданих для проведення державної реєстрації;

справи про зобов’язання державного реєстратора вчинити певні дії.

 

 

Визначення юрисдикції судів

 

У практиці Київського окружного адміністративного суду  не виникає ускладнень під час вирішення питання про юрисдикцію суду щодо вирішення цієї категорії справ.

Справи про оскарження дій державного реєстратора при проведенні державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців є справами адміністративної юрисдикції.

Це випливає з положень частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої на спори фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

 

 

 

Статистичні дані, що характеризують обєкт дослідження, їх аналіз

 

Судову практику досліджуваної категорії справ характеризують такі статистичні показники.

Впродовж першого півріччя 2013 року на розгляді у КОАС перебувало 43 адміністративних справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема щодо державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців

Загалом  розглянуто – 36 адміністративних справ та матеріалів позовних заяв

За результатами розгляду:

 

В апеляційному порядку оскаржено 12 рішень КОАС прийнятих за результатами розгляду справ зазначеної категорії у І півріччі 2013 року.

За результатами розгляду апеляційних скарг поданих на рішення КОАС, у справах, за наявною суді інформацією станом на листопад 2013 року, судом апеляційної інстанції переглянуто рішення у 8-ми справах та прийнято наступні рішення:

Вищим адміністративним судом витребувано 3 справи для перегляду рішень в касаційній інстанції (2а-4453/12, 2а-6157/12, 2а-6344/12). На даний час результат розгляду касаційних скарг, поданих на рішення прийнятих у зазначених справах, невідомий.

Отже, аналіз практики розгляду Київським окружним адміністративним судом  у І півріччі 2013 року даної категорії справ вказує на те, що судом в переважній більшості приймались рішення про розгляд позовних заяв по суті позовних вимог та прийняття за наслідком судового розгляду відповідних постанов.

В той же час, аналіз судової практики розгляду вказаної категорії справ, свідчить про наявність певної кількості справ по яким суд прийняв ухвалу про повернення позовної заяви.

Зокрема, це у більшості випадків пов’язано із не усуненням позивачем недоліків позовної заяви після прийняття судом хвали про залишення позовної заяви без руху, зокрема, це справи № 810/929/13-а, № 810/1754/13-а, № 810/2407/13-а,                   № 810/890/13-а, а також порушення правил територіальної підсудності розгляду адміністративних справ, це справа № 810/528/13-а та № 810/2618/13-а.

При дослідженні справ, по яких судом позовні заяви цієї категорії  залишено без розгляду на підставі ст. 155 КАС України, можна дійти висновку, що вказані ухвали приймались  внаслідок повторного неприбуття позивачів в судове засідання, та відсутності відповідних клопотань про розгляд справи за їх відсутності, це справи             № 810/1388/13-а, № 810/2005/13-а, № 810/3052/13-а.

Варто також зазначити, що за наслідками розгляду адміністративних позовів даної категорії справ, приймались постанови як про задоволення позову, так і про відмову у його задоволенні.

Так, наприклад у справі № 810/1351/13-а за адміністративним позовом Федорова Віктора Федоровича до державного реєстратора Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області Лещенка Андрія Віталійовича, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю “Агроком”, Лисенко Петро Григорович, Соколенко Сергій Петрович, Єрмоленко Павло Васильович та Кучерук Мар’яна Анатоліївна, про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії позов задоволено. Визнано протиправними дії державного реєстратора Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області Лещенка Андрія Віталійовича від 13.02.2013 з внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців змін до установчих документів товариства з обмеженою відповідальністю “Агроком” (ідентифікаційний код 30615677) щодо виключення гр. Федорова Віктора Федоровича зі складу учасників товариства. Зобов’язано державного реєстратора Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області Лещенка Андрія Віталійовича внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомості щодо скасування запису від 13.02.2013 про державну реєстрацію змін до установчих документів товариства з обмеженою відповідальністю “Агроком”.

Задовольняючи позовні вимоги суд дійшов висновку, що  державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, можлива лише у разі надання державному реєстратору документів, передбачених ч. 3 ст. 29 Закону про держреєстрацію, зокрема, рішення саме уповноваженого органу юридичної особи. Отже, до обов’язків відповідача як посадової особи, яка відповідно до Закону від імені держави здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, належить перевірка наявності повноважень органу юридичної особи для прийняття рішення про примусове виключення одного із засновників зі складу учасників юридичної особи.

Оскільки у документах, наданих відповідачу згідно наявного в матеріалах справи Опису для вчинення оскаржуваної реєстраційної дії, містився примірник Статуту підприємства, зі змісту пунктів 1.2.4 та 11.1. якого слідує, що позивач був засновником товариства з 70% статутного капіталу, а учасники зборів, результати яких оформлені Протоколом від 23.01.2013 № 21, володіли лише 30% статутного капіталу, крім того, порядок прийняття рішення про виключення учасника товариства визначений п. 17.12 Статуту передбачав наявність не менш як 90% голосів Учасників Товариства, таке рішення не може вважатись рішенням уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) із складу засновників (учасників) юридичної особи. У зв’язку з цим, суд дійшов висновку, що оскаржувані дії відповідача з внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців змін до установчих документів ТОВ “Агроком” щодо виключення позивача зі складу учасників товариства є протиправними.

В іншому випадку у справі № 2а-6175/12/1070 за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Гроуверс" до державного реєстратора Броварської районної державної адміністрації Київської області Дужик О.В., Броварської районної державної адміністрації Київської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, постановою суду від 20.02.2013 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.12.2012 державним реєстратором Броварської районної державної адміністрації Київської області Дужик О.В. на підставі постанови слідчого СВ Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області від 28.05.2010 залишено без розгляду документи, що подані позивачем для проведення відповідної реєстраційної дії. Позивач зазначає, що такі дії державного реєстратора є незаконними та протиправними, оскільки в Законі України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” передбачено виключний перелік підстав для залишення державним реєстратором без розгляду документів, поданих для внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі. Позивач стверджує, що залишення без розгляду поданих ним документів з посиланням на постанову слідчого є неправомірним і законодавчо не закріпленим. Крім того, позивач зазначає, що незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються. Вважає, що заборона слідчого вносити зміни до відомостей відносно позивача, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, перешкоджає позивачу здійснювати законну господарську діяльність, а відповідні дії слідчого з винесення постанови суперечать Господарському кодексу України та є незаконним втручанням та перешкоджанням господарській діяльності позивача.

Як було встановлено судом в ході судового розгляду, державний реєстратор своїм повідомленням залишив без розгляду документи, що подані для проведення державної реєстрації внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов’язані зі змінами в установчих документах, виключно на підставі постанови від 28.05.2010, прийнятої слідчим СВ Броварського МВ  ГУ МВС України в Київській області у кримінальній справі №57-1415. Ця постанова на певний період втрачала чинність на підставі іншої постанови слідчого, яку в свою чергу було скасовано постановою прокурора, винесеною при здійсненні нагляду за законністю досудового слідства.

Суд прийняв до уваги уваги, що згідно з приписами статті 25 КПК України (1961 р.) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання і досудове слідство, здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами. Прокурор зобов'язаний в усіх стадіях кримінального судочинства своєчасно вживати передбачених законом заходів до усунення всяких порушень закону, від кого б ці порушення не виходили. Свої повноваження в кримінальному судочинстві прокурор здійснює незалежно від будь-яких органів і посадових осіб, підкоряючись тільки законові і керуючись вказівками Генерального прокурора України. Постанови прокурора, винесені відповідно до закону, є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.

Подібні правові норми містяться і в Кримінальному процесуальному кодексі України (2012 р.). Так, згідно з ст.1 цього Кодексу порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Таким чином, суд констатував, що з підстав та у порядку, визначеному кримінально-процесуальним законодавством України, не виключається можливість прийняття вказаного рішення державним реєстратором на виконання постанови слідчого, винесеної у кримінальній справі, оскільки виконання такої постанови є обов’язковим.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд зазначив, що державний реєстратор Броварської районної державної адміністрації Київської області правомірно на виконання постанови слідчого прийняв рішення, викладене в повідомленні, яким залишив без розгляду документи, подані для проведення державної реєстрації внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов’язані зі змінами в установчих документах, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, аналізуючи рішення судів у справах зазначеної категорії, з’ясовано, що судді ухвалюють законні та обґрунтовані рішення, на підставі повного і всебічного з’ясування обставин справи. Вказані обставини підтверджує і той факт, що кількість переглянутих постанов апеляційною інстанцією є дуже незначний, а ті постанови, що переглядались в переважній більшості залишені апеляційним судом без змін.

 Прикладом може слугувати справа № 810/1088/13-а за позовом Тальнівської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області ДПС до Державного реєстратора Богуславської районної державної адміністрації Київської області Симоненка Дмитра Борисовича та Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельно – виробниче об’єднання “Спецодяг” про визнання недійсним та скасування змін до установчих документів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що державним реєстратором була проведена державна реєстрація змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельно – виробниче об’єднання “Спецодяг” щодо зміни юридичної адреси на вул. Горького, 1, смт. Маньківка, Черкаської області. Про зазначені зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців був внесений відповідний запис за № 1329105 0002 000480. Проте, за вказаною адресою відповідач не знаходиться. На думку позивача зміни до установчих документів проводились виключно формально та з метою зміни місця податкового обліку. Позивач вважає, що відсутність відповідача за вказаною адресою порушує його права, як податкового органу на здійснення контролю за дотриманням платником податків вимог податкового законодавства.

Суд приймаючи рішення про відмову у позові виходив з наступного.

         Частиною 1 ст. 4 Закону “Про державну реєстрацію” визначено, що державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

 Згідно ч. 3 ст. 4 Закону “Про державну реєстрацію” зміни до установчих документів юридичної особи, а також зміна прізвища та/або імені, та/або по батькові (далі - імені) або місця проживання фізичної особи - підприємця підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 1 ст. 17 Закону “Про державну реєстрацію” встановлено, що відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Відповідно до ст. 31 Закону “Про державну реєстрацію” лише у разі постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи, або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Про можливу наявність судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів ТОВ “Торгівельно – виробниче об’єднання “Спецодяг”, як юридичної особи, або про визнання повністю або часткового недійсними змін до установчих документів такої юридичної особи позивач суду не повідомив та не надав.

Зазначене свідчить про відсутність передбачених чинним законодавством підстав для скасування державної реєстрації змін до установчих документів підприємства щодо зміни юридичної адреси, що внесені Державним реєстратором Богуславської районної державної адміністрації Київської області.

Вказане рішення залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2013.

Разом з тим, характеризуючи вказану категорію справ, за результатами розгляду яких в апеляційній інстанції були скасовані рішення Київського окружного адміністративного суду, в першу чергу необхідно звернути увагу на наступні судові рішення.

Так, порушення норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення можна дослідити на прикладі постанови Київського окружного адміністративного суду від 11.04.2013 в адміністративній справі № 2а-4453/12/1070 за позовом Шляхова Олексія Фроловича до Державного реєстратора Вишгородської районної державної адміністрації Київської області Мируцького Романа Святославовича, за участю третіх осіб: Садівницького товариства “Глядин”,  Козачка Анатолія Петровича та Гриненка Володимира Васильовича визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії.

Як вбачається з даного судового рішення, підставою для звернення до суду стало те, що відповідачем, при внесенні змін про юридичну особу СТ “Глядин” в частині призначення виконуючого обов’язки голови правління Гриненка В.В. та у подальшому голови правління Козачка А.П., порушено вимоги Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, що, на думку позивача, виявилось у вчиненні реєстраційних дій за установчими документами, що не мають юридичної сили та визнані недійсними у судовому порядку. Поряд із цим, позивачем зауважено про протиправність рішень відповідача про залишення без розгляду та про відмову в реєстрації в ЄДР змін відомостей про керівника юридичної особи - СТ “Глядин” голови правління Шляхова О.Ф., оскільки ним подано до державного реєстратора реєстраційні картки для проведення державної реєстрації про зміну керівника, а також усі необхідні документи. Окрім того, як доказ неправомірності рішень відповідача, позивачем надано  лист Державної реєстраційної служби України від 28.08.2012 № 1049/22-12-7, яким позивача було повідомлено про неправомірність дій державного реєстратора. Тому, на думку позивача, рішення державного реєстратора є незаконними, оскільки при їх прийнятті відповідачем невірно встановлено факти та застосовано норми закону. У зв’язку з цим позивач просив також суд зобов’язати відповідача провести реєстраційну дію по внесенню змін до ЄДР про юридичну особу - Садівницьке товариство “Глядин” щодо призначення керівником товариства Шляхова Олексія Фроловича.

За наслідками судового розгляду суд прийняв рішення про задоволення позову частково. Зокрема, визнав протиправними та скасував рішення Державного реєстратора Вишгородської районної державної адміністрації Київської області Мируцького Романа Святославовича від 25.04.2012, від 18.05.2012, від 28.05.2012 та від 05.06.2012 про залишення без розгляду та відмовлення в реєстрації в єдиному державному реєстрі змін відомостей про керівника юридичної особи - садівницького товариства “Глядин”, голови правління Шляхова Олексія Фроловича, згідно протоколу позачергових загальних зборів садівницького товариства “Глядин” від 18.12.2010 № 15.

Щодо позовних вимог про визнання неправомірними рішень відповідача від 09.04.2012, 25.04.2012, 18.05.2012, 28.05.2012 та від 05.06.2012 про залишення без розгляду та відмову в реєстрації в ЄДР змін відомостей про керівника юридичної особи - СТ “Глядин”, голови правління Шляхова Олексія Фроловича, суд у задоволенні адміністративного позову відмовив, з тих підстав, що станом на час вчинення оскаржуваної дії, позивач не перебував уповноваженою особою СТ “Глядин”, що має правові підстави вчиняти від імені товариства будь-які дії, оскільки був обраний не у спосіб, визначений установчими документами товариства. При цьому, станом на дату подання документів у ЄДР містилася інформація, що виконуючим обов’язки голови правління СТ “Глядин” є Гриненко В.В.

У позовних вимог про зобов’язання відповідача провести реєстраційні дії по внесенню змін до ЄДР про юридичну особу - Садівницьке товариство “Глядин” щодо призначення керівником товариства Шляхова Олексія Фроловича, суд також відмовив, посилаючись на Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року (надалі – також “Рекомендація R (80)2”) та керуючись принципом розподілу влади, оскільки вчинення реєстраційних дій відноситься до виключної компетенції відповідача - спеціального уповноваженого органу і здійснюється ним після надання певного пакету документів. Отже,  суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржуються, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Таке рішення суду першої інстанції було частково скасовано постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2013, якою апеляційні скарги Шляхова Олексія Фроловича, Садівницького товариства “Глядин” задоволено частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року скасовано  в частині відмови в задоволенні позовних вимог Шляхова Олексія Фроловича про визнання протиправними та скасування реєстраційних дій №13341070004003489 від 06.04.2012 року та №13341070005003489 від 24.04.2012 року, вчинених Державним реєстратором Вишгородської районної державної адміністрації Київської області Мируцьким Романом Святославовичем.

Адміністративний позов в зазначеній частині задоволено частково.

Визнано протиправною реєстраційну дію №13341070004003489 від 06.04.2012 року, вчинену Державним реєстратором Вишгородської районної державної адміністрації Київської області Мируцьким Романом Святославовичем по внесенню змін до відомостей про юридичну особу – Садівницьке товариство “Глядин” щодо призначення виконуючим обов’язки голови Садівницького товариства “Глядин” Гриненка Володимира Васильовича.

Визнано протиправною реєстраційну дію №13341070005003489 від 24.04.2012 року, вчинену Державним реєстратором Вишгородської районної державної адміністрації Київської області Мируцьким Романом Святославовичем по внесенню змін до відомостей про юридичну особу – Садівницьке товариство “Глядин” щодо призначення головою Садівницького товариства “Глядин” Козачка Анатолія Петровича.

У іншій частині постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року залишити без змін.

Київський апеляційний адміністративний суд при прийнятті вказаної постанови виходив з того, що місцевим судом помилково встановлено факт відсутності порушень прав позивача оскаржуваними ним реєстраційними діями відповідача від 06.04.2012 та від 24.04.2012, позаяк такі висновки не відповідають обставинам справи.

Колегія суддів в постанові зазначила, що місцевий суд безпідставно не врахував протокол позачергових загальних зборів членів Садівницького товариства “Глядин” від 18.12.2010 №15, згідно якого Шляхова О.Ф. було обрано головою товариства, адже даний доказ містить інформацію щодо предмету доказування.

Колегією суддів було установлено, що відповідно до копії наявного в матеріалах справи протоколу №15 від 18.12.2010 на позачергових загальних зборах членів Садівницького товариства “Глядин” розглядалось та було вирішено питання призначення голови садівницького товариства - більшістю голосів від 217 присутніх членів - головою обрано Шляхова Олексія Фроловича.

Місцевий суд констатував суперечність даного рішення вимогам статуту Садівницького товариства “Глядин”, затвердженого рішенням виконкому Хотянівської сільради Вишгородського району Київської області від 23.05.2002, зокрема його пункту 12.2, пославшись на відсутність повноважень загальних зборів членів товариства вирішувати питання обрання голови, що належить до компетенції загальних зборів уповноважених товариства. Проте, колегія суддів не погодилась із викладеним з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 12.1 зазначеного статуту, Садівницьке товариство “Глядин” діє на основі демократичного самоврядування. Вищим органом товариства є загальні збори членів товариства уповноважених. Пунктом 12.2 до повноважень загальних зборів уповноважених товариства, зокрема, віднесено затвердження статуту товариства, внесення до нього змін та доповнень, обрання голови товариства та ради уповноважених (пп. пп. 12.2.1, 12.2.2).

Формулювання вищевказаних положень статуту дозволяє зробити висновок про тотожність загальних зборів членів товариства уповноважених і загальних зборів уповноважених товариства.

Окрім того, як констатував суд апеляційної інстанції, поза увагою місцевого суду залишились юридичні норми, які визначають загальні положення про управління товариством, закріплені Цивільним кодексом України. Так, відповідно до статті 97 цього Кодексу управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом. Згідно з ч. 1 ст. 98 Кодексу загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Зі змісту статуту Садівницького товариства “Глядин” слідує, що товариство має характерні ознаки об’єднання громадян, тобто, добровільного громадського  формування, створеного на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод. Відтак, колегія суддів зауважує, що у статті 6 Закону України “Про об’єднання громадян” передбачено, що всі основні питання діяльності об'єднань громадян повинні вирішуватись на зборах всіх членів або представників членів об'єднання.

На переконання колегії суддів, беззаперечним є той факт, що обрання голови товариства відноситься до основних питань організації діяльності цього товариства.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що протокол позачергових загальних зборів членів СТ “Глядин” №15 від 18.12.2010 є належним доказом повноважень Шляхова Олексія Фроловича як керівника товариства.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду знайшла підстави для розгляду по суті вимог позивача про визнання протиправними та скасування реєстраційних дій Державного реєстратора Вишгородської районної державної адміністрації Київської області Мируцького Романа Святославовича від 06.04.2012 та від 24.04.2012, якими було внесено зміни до відомостей про юридичну особу – Садівницьке товариство “Глядин” щодо призначення виконуючим обов’язки голови правління Гриненка Володимира Васильовича та головою товариства - Козачка Анатолія Петровича.

Частиною 2 статті 19 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” передбачено: якщо зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, пов'язані із зміною керівника або осіб, що обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, крім документів, передбачених частиною першою цієї статті, особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), додатково подає примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміну зазначених осіб та/або примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) розпорядчого документа про їх призначення.

При цьому, колегія суддів врахувала, що фактичне проведення засідань Ради уповноважених садівницького товариства “Глядин”, які зафіксовані протоколами від 31.03.2012 № 01 та від 24.04.2012  № 02, на підставі яких були проведені реєстраційні дії від 06.04.2012 та від 24.04.2012, спростовується довідкою Садівницького товариства “Глядин” від 20.11.2012 № 23, що підписана Головою Ради уповноважених Садівницького товариства “Глядин” О.С. Любаренко.

Окрім того, згідно зі статутом Садівницького товариства “Глядин”, що затверджений виконкомом Хотянівської сільради Вишгородського району Київського області 23.05.2002, який був чинний при здійсненні спірних реєстраційних дій, обрання Голови товариства та Ради уповноважених відноситься до повноважень загальних зборів уповноважених товариства (пп. 12.2.2 п. 12.2).

Таким чином, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що дії, що зафіксовані протоколами засідань Ради уповноважених садівницького товариства “Глядин” від 31.03.2012 № 01 та від 24.04.2012 № 02 суперечать вимогам чинного статуту СТ “Глядин” та фактично не відбувались, а тому наведені протоколи не можуть бути документами, які мають враховуватись державним реєстратором у відповідності до вимог частини 2 статті 19 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що внесені відповідачем зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в частині призначення виконуючим обов’язки голови правління Гриненка Володимира Васильовича від 06.04.2012 (реєстраційний запис №13331070004003489) та щодо призначення головою  товариства Козачка Анатолія Петровича від 24.04.2012 (реєстраційний запис №13331070005003489) є необґрунтованими та порушують права Шляхова Олексія Фроловича, як голови Садівницького товариства “Глядин”, обраного на загальних зборах членів товариства 18.12.2010. А тому, в цій частині позовні вимоги слід задовольнити.

Крім того, суд апеляційної інстанції зауважив, що у позові Шляхов О.Ф. просить визнати протиправними та скасувати реєстраційні дії, однак дані вимоги в частині скасування дій не можуть бути задоволені, оскільки з огляду на приписи п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України судом може бути скасовано лише певне рішення суб'єкта владних повноважень. Тому, апеляційний суд задовольнив позовні вимоги шляхом визнання зазначених дій протиправними.

Стосовно вимоги позивача зобов’язати державного реєстратора Вишгородської районної державної адміністрації Київської області провести реєстраційні дії по внесенню змін до відомостей про юридичну особу – СТ “Глядин”, суд апеляційної інстанції підтримав доводи суду першої інстанції та зазначив, що оскільки адміністративним судочинством є діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, вирішення питань державної реєстрації замість спеціально уповноважених на це державних органів виходить за можливості суду та протирічить принципу поділу влад, який проголошено Основним Законом України (ч. 1 ст. 6).

Отже, в даному рішенні апеляційною інстанцією встановлено порушення судом першої інстанції як норм матеріального права так і норм процесуального права  в частині надання правової оцінки доказам.

У справі №  2а-6344/12/1070 за позовом Громадської організації Садове товариство "Надія" до державного реєстратора Києво-Святошинської районної державної адміністрації, третя особа - Обслуговуючий кооператив "Товариство індивідуальних забудовників "Теплосвіт" про визнання протиправними дій та скасування державної реєстрації юридичної особи у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Відмовляючи у позові суд встановив, що підстави для скасування державної реєстрації (припинення) юридичної особи у випадках, передбачених законом, розкриваються у частині другій статті 38 Закону України від 15.05.2003 №  755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якою передбачено, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного капіталу юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

При цьому, суд констатував, що закон наділяє правом приймати рішення (вимагати) припинення юридичної особи лише власника (власників) чи уповноважених ним органів, засновників (учасників) суб'єкта господарювання, кредиторів юридичної особи у випадку пред’явлення вимог при визнання такої юридичної особи банкрутом, а також уповноважений орган державної влади чи суд.

За відсутності відносин засновництва (членства) між юридичними особами, інших зобов’язальних відносин або поза межами процедури банкрутства припинення однієї юридичної особи жодним чином не впливає на права чи обов’язки інших осіб.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що державна реєстрація Обслуговуючого кооперативу "Товариство індивідуальних забудовників "Теплосвіт" жодним чином не порушує прав Громадської організації "Садове товариство "Надія".

Київський апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу Громадської організації Садове товариство “Надія” на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 січня 2013 року за позовом Громадської організації Садове товариство “Надія” до державного реєстратора Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, третя особа Обслуговуючий кооператив “Товариство індивідуальних забудовників “Теплосвіт” про визнання протиправними дій та скасування державної реєстрації юридичної особи  задовольнив.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 січня 2013 року  скасував, та постановив нову, якою позовні вимоги Громадської організації Садове товариство “Надія” – задовольнив. Визнав дії державного реєстратора Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області по реєстрації Обслуговуючого кооперативу “Товариство індивідуальних забудовників “Теплосвіт” на землі Громадської організації Садове товариство “Надія” протиправними та скасував державну реєстрацію юридичної особи Обслуговуючий кооператив “Товариство індивідуальних забудовників “Теплосвіт”.

Колегія суддів не погодилась із висновком суду першої інстанції про те, що права позивача реєстрацією третьої особи порушені не були.

Як вбачається з матеріалів справи, Статут обслуговуючого кооперативу “Теплосвіт” співпадає із Статутом Садового товариства “Надія”. Отже здійснення своєї статутної діяльності обслуговуючим кооперативом “Теплосвіт” без згоди чи дозволу Садового товариства “Надія”  виявляється неможливим.

Враховуючи викладене, колегія дійшла висновку, що державним реєстратором під час здійснення реєстраційних дій не було досліджено в повній мірі  правоустановчих та інших документів обслуговуючого кооперативу “Теплосвіт”, що призвело до незаконної реєстрації юридичної особи, та як наслідок порушило права на здійснення своєї господарської діяльності садового товариства “Надія”, а тому реєстрація юридичної особи обслуговуючого кооперативу “Товариство індивідуальних забудовників “Теплосвіт” є неправомірною та підлягає скасуванню.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що господарська діяльність обслуговуючого кооперативу “Теплосвіт” полягає на землі загального користування, яка згідно акту про право колективної власності на землю належить Громадській організації “Садове товариство “Надія”.

 Садове товариство “Надія” своєї власної юридичної адреси не має. Для ведення своєї статутної діяльності садовому товариству “Надія” Ходосівською сільською радою народних депутатів надане право користування юридичною адресою Ходосівської сільської ради, а саме, село Ходосівка, Києво-Святошинського району Київської області, вул. Панаса Мирного, 2 (рішення Ходосівської сільської ради народних депутатів від 22.04.1997 № 34). А тому, зареєструвати обслуговуючий кооператив “Теплосвіт” на території садового товариства “Надія” за адресою, яка не співпадає з юридичною адресою самого садового товариства “Надія”, на думку колегії суддів, не є можливим.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що державним реєстратором під час виконання реєстраційних дій не було досліджено питання відповідності поданих документів чинному законодавству України.

Таким чином, при ухваленні вказаної постанови, судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

 

Висновки:

 

Підсумовуючи вищевикладене, можна зробити висновки про те, що  вказана категорія позовів становить незначний відсоток від загальної кількості позовів. Проте, такий факт жодним чином не вплинув на якість та оперативність розгляду такої категорії справ. Судді приймають законні та обґрунтовані рішення по справам, застосовуючи не тільки закон, який регулює загальні питання пов’язанні зі зверненням громадян, а й інші нормативно-правові акти, інструкції, положення. Законність прийнятих рішень підтверджується незначною кількістю скасованих рішень за наслідками апеляційного перегляду.

Таким чином, можна дійти висновку, що в Київському окружному адміністративному суді вироблена однакова судова практика при застосуванні законодавства по вирішенню спорів даної категорії справ, що сприяє оперативності та ефективності розгляду справ.

В той же час, постійна динамика розвитку та багатогранність суспільних відносин потребують постійного вдосконалення діючого законодавства з цих питань. А тому, судді повинні постійно вдосконалювати свої знання норм матеріального права, чітко дотримуватись процесуальних норм, відповідально ставитись до завдань визначених у ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Враховуючи вищевикладене, пропоную:

 

  1. Довести дане узагальнення до відома суддів Київського окружного адміністративного суду та обговорити його на зборах суддів.
  2. Під час розгляду даної категорії справ врахувати судову практику Київського апеляційного адміністративного суду та Вищого адміністративного суду України.