Київський окружний адміністративний суд

Дане узагальнення розроблено на виконання плану роботи Київського окружного адміністративного суду на І півріччя 2011 року від 10.01.2011 р.

Метою дослідження є виявлення проблемних питань, що виникали при розгляді справ, пов’язаних з виборами депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, найбільш характерних порушень чи неправильного застосування норм процесуального та матеріального права при вирішенні спорів, пов’язаних з виборчим процесом.

Об’єктом узагальнення судової практики були судові рішення Київського окружного адміністративного суду за 2010 рік у справах, пов’язаних з виборами депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році.

При вирішенні цієї категорії справ судом застосувалися наступні законодавчі акти:

Конституція України;

Кодекс адміністративного судочинства України (далі – КАС);

Закон України „Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів ” (далі – Закон N 2487-VI );

Закон України „Про Центральну виборчу комісію”;

Закон України „Про політичні партії в Україні” тощо.

Відповідно до п. 5 частини першої статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом та процесом референдуму.

Таким чином, спори, що виникають з правовідносин, пов’язаних з виборами депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, розглядаються в порядку адміністративного судочинства.

Особливості провадження у виборчих справах визначені окремими статтями КАС (статтями 172 – 175, 177 – 179 КАС). Це пов’язано з тим, що правовідносини, які стосуються виборчого процесу, з огляду на їх правову природу та наслідки, є складними і надзвичайно важливими, оскільки за результатами судового розгляду дається правова оцінка діяльності учасників виборчого процесу. А відтак, КАС встановлено нетривалі строки розгляду та апеляційного перегляду судових рішень у цих спорах, визначено судові рішення, які взагалі не підлягають оскарженню, запроваджено такий порядок апеляційного перегляду судових рішень, який не передбачає направлення справи на новий розгляд.

Статистичні дані, що характеризують об’єкт дослідження, їх аналіз.

Судову практику досліджуваної категорії справ характеризують такі статистичні показники.

За період з 01.01.2010 р. по 22.10.2010 р. у Київському окружному адміністративному суді перебувало в провадженні 628 заяв (скарг), з яких повернуто - 43, залишено без розгляду 79, по 4 суд відмовив у відкритті провадження у справі. В той же час, на підставі 502 заяв було відкрито провадження.

З приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності територіальних виборчих комісій та їх членів до суду надійшло 568 заяв, з них:

щодо складу дільничних виборчих комісій – 1;

щодо встановлення результатів відповідних місцевих виборів – 99,

З приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності дільничних виборчих комісій та їх членів до суду надійшло 50 заяв, з яких:

щодо організації голосування на виборчій дільниці – 26;

щодо підрахунку голосів на виборчій дільниці - 22.

Значно менше звернень (скарг) надходило до суду щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб – 2, кандидатів у депутати, їх довірених осіб – 4, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, їх довірених осіб – 2; місцевої організації партії – 1, інших суб’єктів виборчого процесу – 1.

В даних категоріях справ заяви (скарги) надходили від наступних учасників виборчого процесу:

кандидатів у депутати, їх довірених осіб – 281;

кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, їх довірених осіб – 51;

місцевої організації партії – 269;

виборців – 20;

виборчих комісій – 2;

інші – 5.

З метою забезпечення оперативного розгляду заяв (скарг) даної категорії в окремих випадках судом приймались рішення про їх спільний розгляд в об’єднаному провадженні.

Загалом, за результатами розгляду звернень в даній категорії справ судом прийнято 370 постанов.

Аналізуючи практику суду з розгляду вказаної категорії справ, доцільно виділити наступні проблеми.

Підвідомчість та підсудність справ, пов’язаних із виборчим процесом

Аналіз судової практики вказує на те, що при розгляді справ, пов’язаних із виборчим процесом, мала місце проблема із застосуванням КАС та виборчих законів стосовно визначення підвідомчості та підсудності цих справ.

Так, значну кількість заяв (скарг) щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом, судом залишено без розгляду у зв’язку із недотриманням заявниками правил підсудності.

Вирішуючи питання про предметну та територіальну підсудність справи, суд керувався загальними правилами глави 1 розділу ІІ КАС України з урахуванням особливостей, визначених частинами третьою – п’ятою статті 172, частиною другою статті 173, частиною третьою статті 174, частиною третьою статті 175 КАС України.

Так, згідно ч. 4 ст. 172 Кодексу адміністративного судочинства України рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських (в тому числі міст Києва та Севастополя), районних у містах виборчих комісій щодо підготовки та проведення місцевих виборів, а також членів зазначених комісій оскаржуються до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням відповідної комісії.

Відповідно до ч.5 ст. 172 Кодексу адміністративного судочинства України рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій, за винятком рішень, дій чи бездіяльності, що визначені частинами третьою - четвертою цієї статті, оскаржуються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням відповідної комісії.

Отже, до окружних адміністративних судів за місцезнаходженням відповідної комісії оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність обласних, районних, міських, районних у містах територіальних виборчих комісій щодо підготовки та проведення місцевих виборів, а також членів зазначених комісій.

До місцевих загальних судів як адміністративних за місцезнаходженням виборчої комісії оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність сільських, селищних територіальних, а також дільничних виборчих комісій, членів цих комісій.

Так, прикладом недотримання правил територіальної підсудності та, як наслідок, повернення заяви позивачу може слугувати справа № 2а-9337/10/1070. Особа 1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Києво-Святошинської районної виборчої комісії про зобов’язання Києво – Святошинської районної виборчої комісії Київської області призначити перевибори по одномандатному виборчому округу №26.

Відповідно до приписів статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку, що даний позов подано з порушенням правил територіальної підсудності, виходячи з наступного.

Так, згідно з частиною другою статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій передбачені статтею 172 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною четвертою вказаної статті встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських (в тому числі міст Києва та Севастополя), районних у містах виборчих комісій щодо підготовки та проведення місцевих виборів; територіальних (окружних) виборчих комісій щодо підготовки та проведення виборів Президента України, народних депутатів України; обласних комісій з референдуму і комісії Автономної Республіки Крим з всеукраїнського референдуму, а також членів зазначених комісій оскаржуються до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням відповідної комісії.

Відповідно до Указу Президента України від 16.11.2004 № 1417/2004 «Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження їх мережі та кількісного складу суддів», повноваження Київського окружного адміністративного суду поширюються на територію Київської області.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що позивач оскаржує дії та бездіяльність Києво – Святошинської районної виборчої комісії Київської області.

Враховуючи, що місцезнаходженням Києво – Святошинської районної виборчої комісії Київської області є: 03115, м. Київ, вул. Янтарна, 12, суд дійшов висновку, що даний спір не підсудний Київському окружному адміністративному суду та повинен вирішуватись окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву повернуто позивачеві, оскільки справа не підсудна Київському окружному адміністративному суду.

Іншим проблемним моментом визначення підсудності з боку суб’єктів звернення до суду стало недотримання положень статті 172 КАС України стосовно предметної підсудності вказаної категорії справ.

Зокрема, у справі №2а-8045/10/1070, особа 1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Гвоздівської територіальної виборчої комісії Васильківського району Київської області про визнання постанови протиправною та її скасування.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що даний позов не підсудний Київському окружному адміністративному суду з огляду на наступне.

Відповідно до частини четвертої вказаної статті, рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських (в тому числі міст Києва та Севастополя), районних у містах виборчих комісій щодо підготовки та проведення місцевих виборів; територіальних (окружних) виборчих комісій щодо підготовки та проведення виборів Президента України, народних депутатів України; обласних комісій з референдуму і комісії Автономної Республіки Крим з всеукраїнського референдуму, а також членів зазначених комісій оскаржуються до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням відповідної комісії.

Виходячи зі змісту вказаної норми, окружним адміністративним судам підсудні спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності виключного переліку територіальних виборчих комісій щодо підготовки та проведення місцевих виборів, а саме: виборчої комісії Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських (в тому числі міст Києва та Севастополя), районних у містах виборчих комісій.

З позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що позивач оскаржує постанову Гвоздівської сільської виборчої комісії Васильківського району Київської області щодо реєстрації Особи 2 кандидатом на посаду Гвоздівського сільського голови.

Частиною п`ятою статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій, за винятком рішень, дій чи бездіяльності, що визначені частинами третьою - четвертою цієї статті, оскаржуються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням відповідної комісії.

Враховуючи, що предметом спору є рішення сільської виборчої комісії, суд дійшов висновку, що даний спір, в силу частини четвертої статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України, не підсудний Київському окружному адміністративному суду та повинен вирішуватись місцевим загальним судом як адміністративним за місцезнаходженням відповідної комісії.

Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву також повернуто позивачеві.

Обчислення строків подачі позовних заяв.

Відповідно до частини 5 статті 179 КАС України та частини 2 статті 99 Закону днем подання позовної заяви (скарги) є день її надходження до відповідного суду (фактичного отримання суб’єктом розгляду скарги).

Згідно з положеннями частини 1 статті 179 КАС України на обчислення строків, встановлених статтями 172 – 177 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої – десятої статті 103 КАС України.

Також, частиною 5 статті 179 КАС України встановлено, що строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені статтями 172-177 цього Кодексу, не може бути поновлено. Позовні заяви та апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.

Прикладом застосування судом зазначених норм КАС України є справа № 2а-8230/10/1070 за позовом Особи 1 про скасування рішення Броварської міської виборчої комісії Київської області від 6 жовтня 2010 року № 372.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без розгляду.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку, що даний позов підлягає залишенню без розгляду, виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій, зокрема, спеціальні строки звернення до суду з таким позовом, передбачені статтею 172 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до частини шостої зазначеної статті, позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій може бути подано до адміністративного суду у п'ятиденний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (частина перша статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до приписів статті 179 Кодексу адміністративного судочинства України, днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що рішення, яке позивач просить скасувати, прийнято відповідачем 6 жовтня 2010 року, в той час як Особа 1 звернулася до суду з позовною заявою лише 12 жовтня 2010 року, тобто з порушенням визначеного статтею 172 Кодексу адміністративного судочинства України строку звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій.

Згідно з частиною п`ятою статті 179 Кодексу адміністративного судочинства України, строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені статтями 172 - 177 цього Кодексу, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.

Аналогічно, у зв’язку з пропущенням п’ятиденного терміну на оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій Київським окружним адміністративним судом залишено без розгляду позовну заяву в справі № 2а-8365/10/1070.

Іншим випадком недотримання процесуальних строків подачі позовної заяви слід розглянути справу № 2а-8990/10/1070.

Так, 02 листопада 2010 року Особа 1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Переяслав-Хмельницької міської виборчої комісії Київської області, в якому просить скасувати постанову Переяслав-Хмельницької міської виборчої комісії Київської області № 436 від 30.10.2010 р.

Відповідно до частини першої статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Так, відповідно до частини сьомої зазначеної статті, позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій, що мали місце до дня голосування, може бути подано до адміністративного суду у строк, встановлений частиною шостою статті 172 КАС України, але не пізніше двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що постанову, яку позивач просить скасувати, прийнято відповідачем 30 жовтня 2010 року, в той час як позивач звернувся до суду з позовною заявою лише 02 листопада 2010 року, тобто з порушенням визначеного статтею 172 КАС України строку звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій. Як наслідок, позовну заяву залишено без розгляду.

Суб’єкти звернення до суду у правовідносинах, пов’язаних з виборчим процесом

Загальне право на подання позову в спорі, пов’язаному з виборчим процесом, належить суб’єктам виборчого процесу, відповідно до частини першої статті 172 КАС України. Зазначена норма є бланкетною та відсилає до нормативно-правових актів, якими регулюється виборчий процес, та які визначають коло суб’єктів виборчого процесу. Суб’єкти виборчого процесу перелічені у статті 12 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів». Перелік суб’єктів виборчого процесу є вичерпним та не може бути розширений, тому при розгляді адміністративних справ суди перевіряли чи підпадав суб’єкт звернення до суду до кола суб’єктів, визначених статтею 12 Закону.

Таким чином, виходячи із змісту означених норм, суб’єкти звернення до суду є наступними.

Виборці оскаржують рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій їх членів, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, кандидатів у депутати, їх довірених осіб, партій (блоків), офіційних спостерігачів від суб’єктів виборчого процесу, якщо їх рішення, дія чи бездіяльність порушують виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі особисто.

Виборчі комісії оскаржують рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб.

Окрім того, Центральна виборча комісія та окружна виборча комісія мають право оскаржити дії чи бездіяльність засобів масової інформації, їх посадових чи службових осіб або творчих працівників.

Приписами частини першої статті 175 КАС, частини першої статті 115 Закону про вибори народних депутатів України виборчі комісії не зазначено серед суб’єктів, які можуть оскаржувати дії чи бездіяльність кандидатів у депутати. Однак, частиною третьою статті 30 Закону N 2487-VI виборчі комісії таким правом наділені.

Відповідно до частини першої статті 175 КАС виборчі комісії не є суб’єктом звернення із скаргою на дії чи бездіяльність політичних партій, їх блоків. Разом з тим, частинами першою статті 115 Закону про вибори народних депутатів України та третьою статті 30 Закону N 2487-VI виборчі комісії мають право оскаржувати дії та бездіяльність зазначеного суб’єкта оскарження.

Партії (блоки), що висунули кандидатів у депутати, кандидати у депутати оскаржують дії, рішення чи бездіяльність виборчих комісій (членів виборчих комісій), засобів масової інформації, їх посадових чи службових осіб або творчих працівників органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, кандидатів у депутати, його довірених осіб, партій (блоків) офіційних спостерігачів від суб’єктів виборчого процесу.

Офіційні спостерігачі від суб’єкта виборчого процесу оскаржують дії, рішення чи бездіяльність виборчих комісій, членів цих виборчих комісій.

Відповідно до частини дванадцятої статті 108 Закону про вибори народних депутатів України скаргу, подану неналежним суб’єктом звернення або з порушенням строків оскарження, суб’єкт розгляду скарги залишає без розгляду по суті.

Проведений аналіз розглянутих Київським окружним адміністративним судом заяв (скарг) щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом, свідчить про факти звернення до суду не уповноваженими на те особами.

Так, за результатами розгляду справи № 2а-8013/10/1070 позовну заяву залишено без розгляду по суті та повернуто позивачеві з огляду на наступне.

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Переяслав-Хмельницька міська організація партії «Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» з позовом до Переяслав-Хмельницької міської виборчої комісії Київської області про визнання протиправним та скасування рішення.

Згідно з частиною першою статті 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення); немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява підписана представником Особою1.

На представлення інтересів Переяслав-Хмельницької міської організації політичної партії «Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» представником для підтвердження повноважень надано довіреність, яка видана на бланку Переяслав-Хмельницької міської партійної організації «Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина», підписану головою Переяслав-Хмельницької міської організації політичної партії «Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» Особою2. При цьому, довіреність скріплена печаткою Переяслав-Хмельницької міської партійної організації.

Частиною третьою статті 58 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що довіреності від імені органу, підприємства, установи, організації видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те законом, положенням, статутом особи і засвідчуються печаткою цього органу, підприємства, установи, організації.

Враховуючи, що довіреність, яку надав суду Особа1 на підтвердження своїх повноважень, підписана Особою 2, яка згідно з рішенням конференції є головою Переяслав-Хмельницької міської організації партії «Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» та скріплена печаткою Переяслав-Хмельницькою міською партійною організацією «Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина», в той час як адміністративний позов подано Переяслав-Хмельницькою міською організацією партії «Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина», суд вважає, що з позовною заявою звернулась особа, яка не має повноважень на ведення справи.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву повернуто позивачеві, оскільки позовну заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» суб’єктом виборчого процесу є , зокрема кандидат на посаду селищного голови.

Уповноважені представники кандидатів та місцевих організацій партій, довірені особи кандидатів не мають права на самостійне оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів виборчого процесу, оскільки відповідно до статті 12 Закону ці особи не є суб’єктами виборчого процесу.

Відмова в реєстрації кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови

Висування та реєстрація кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови є одним із етапів виборчого процесу.

За захистом своїх порушених прав до адміністративних судів звертались громадяни, які мали намір бути зареєстрованими в якості кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, оскільки відповідними виборчими комісіями останнім відмовлено в реєстрації.

Підставами відмови в реєстрації кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови стали наступні обставини.

А) перебування в іншій політичній партії ніж та від якої висунуто кандидата

Статтею 36 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» передбачений порядок висування кандидатів місцевою організацією партії.

У відповідності до ч. 2 ст. 36 вказаного Закону місцева організація партії може висунути особу, яка є членом цієї політичної партії, або безпартійного громадянина.

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 44 Закону, - територіальна виборча комісія відмовляє в реєстрації кандидата в депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови в разі порушення встановленого цим Законом порядку висування кандидата, в тому числі перевищення встановленої частинами третьою - сьомою статті 36 цього Закону кількості кандидатів у депутати, які можуть бути висунуті у відповідному виборчому окрузі.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що особа, яка висувається в кандидати повинна належати лише до партійної організації яка її висуває, або бути безпартійною.

Прикладом відмови в реєстрації кандидата з вказаних причин є справа № 2-а-8346/10/1070 за позовом Особи 1 до Фастівської районної виборчої комісії Київської області про визнання неправомірною та скасування рішення № 28 від 08.10.2010 Фастівської районної виборчої комісії в частині відмови в реєстрації кандидата у депутати в одномандатному мажоритарному виборчому окрузі.

Дослідивши матеріали справи, суд прийняв рішення про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Позивачем було подано ряд документів, відповідно до ст. 38 Закону N 2487-VI .

Керуючись ст.ст. 36, 44 Закону про місцеві вибори, Фастівська районна виборча комісія відмовила у реєстрації кандидата в депутати Фастівської районної ради.

Представник відповідача направив на адресу суду копію списку членів Фастівської районної організації партії «ВО Батьківщина» станом на 02.10.2010.

З даного списку вбачалося, що Особа 1, 02.10.2010 рахувалася членом Фастівської районної організації політичної партії «ВО «Батьківщина», одночасно подаючи 30.09.2010 документи від Політичної партії «Реформи та порядок».

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону N 2487-VI місцева організація партії може висунути особу, яка є членом цієї політичної партії, або безпартійного громадянина.

Згідно ст. 6 Закону України «Про політичні партії в Україні» громадянин України може перебувати одночасно лише в одній політичній партії.

Відповідно до норм ч. 6 ст. 35 Закону N 2487-VI особа може бути висунута кандидатом у депутати, кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови шляхом висування місцевою організацією (місцевими організаціями) лише від однієї політичної партії.

Як вбачалося з матеріалів справи та відповідно до списку Фастівської районної організації політичної партії «ВО «Батьківщина» Особа 1, одночасно будучи членом Фастівської районної організації політичної партії «ВО «Батьківщина», реєструвалася кандидатом в депутати по одномандатному мажоритарному виборчому окрузі від Політичної партії «Реформи та порядок», що не допускається відповідно до Закону N 2487-VI та Закону України «Про політичні партії в Україні».

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 44 Закону N 2487-VI територіальна виборча комісія відмовляє в реєстрації кандидата в депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови в разі відсутності, передбачених цим Законом відомостей у документах, зазначених відповідно у статтях 37-39 цього Закону, або невідповідного оформлення таких документів.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем було правомірно відмовлено позивачеві в реєстрації кандидатом у депутати в одномандатному мажоритарному виборчому окрузі по виборам депутатів до Фастівської районної ради, оскільки нормами закону не допускається перебування особи у двох партіях одночасно, а тому в задоволенні позову відмовлено.

Б) перебування особи одночасно у членстві двох політичних партій

Відповідно до частини другої ст. 6 Закону України «Про політичні партії в Україні», громадянин України може перебувати одночасно лише в одній політичній партії.

Прикладом порушення даних норм законодавства є справа № 2-а-8011/10/1070 за позовом Політичної партії «Реформи і порядок» до Фастівської міської виборчої комісії про скасування постанови про відмову в реєстрації кандидатів у депутати до Фастівської міської ради в багатомандатному виборчому окрузі від Фастівської міської організації партії «Реформи і порядок».

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вирішила, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступного.

Позивачем було подано ряд документів відповідно до ст. 37 Закону N 2487-VI , які згідно довідки № 18 від 05.10.2010 Фастівської міської виборчої комісії було прийнято.

Згідно ст. 44 Закону N 2487-VI Фастівська міська виборча комісія відмовила у реєстрації кандидатів в депутати.

В судовому засіданні представником відповідача було надано повідомлення Фастівської районної організації політичної партії «ВО «Батьківщина», що містила інформацію про наявність осіб у складі вищевказаної партії.

З даного повідомлення вбачалося, що особи, які станом 02.10.2010 рахувалися членами Фастівської районної організації політичної партії «ВО «Батьківщина», одночасно є, відповідно до виборчого списку, поданого позивачем до Фастівської міської виборчої комісії, членами Фастівської міської організації партії «Реформи і порядок».

Відповідно до статті 37 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» відповідна територіальна виборча комісія реєструє кандидатів у депутати в багатомандатному виборчому окрузі по виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, у тому числі міст Києва та Севастополя, районних у місті рад, включених до виборчого списку кандидатів у депутати місцевої організації партії, за умови отримання таких документів:

- заяви про реєстрацію кандидатів у депутати, підписаної керівником місцевої організації партії та засвідченої печаткою місцевої організації партії або організації цієї політичної партії вищого рівня;

- копії свідоцтва про реєстрацію місцевої організації партії;

- витягу з протоколу зборів (конференції) місцевої організації партії про висування кандидатів у депутати від цієї місцевої організації партії. Витяг з протоколу повинен бути підписаний керівником місцевої організації партії та засвідчений печаткою місцевої організації партії або організації цієї політичної партії вищого рівня;

- виборчого списку кандидатів у депутати від місцевої організації партії за формою, затвердженою Центральною виборчою комісією не пізніш як за 48 днів до дня виборів, підписаного керівником місцевої організації партії та засвідченого печаткою місцевої організації партії або організації політичної партії вищого рівня;

- заяв осіб, включених до виборчого списку кандидатів у депутати від цієї місцевої організації партії, про згоду балотуватися кандидатом у депутати від цієї місцевої організації партії та згоду на оприлюднення біографічних відомостей у зв'язку з участю у місцевих виборах;

- автобіографій осіб, включених до виборчого списку кандидатів у депутати від місцевої організації партії, що обов'язково повинні містити: прізвище, власне ім'я (усі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду, місце роботи (заняття), громадську роботу (в тому числі на виборних посадах), партійність, склад сім'ї, адресу місця проживання, контактний телефон, відомості про наявність чи відсутність судимості;

- декларації про майно і доходи кожної особи, включеної до виборчого списку кандидатів у депутати від відповідної місцевої організації партії, за останній рік, термін звітності щодо якого минув, за формою, затвердженою Міністерством фінансів України;

- по чотири фотографії осіб, включених до виборчого списку кандидатів у депутати місцевої організації партії, розміром 4 x 6 cантиметрів.

Відповідно Фастівською міською виборчою комісією було прийнято дані документи.

Згідно з ч. 6 ст. 35 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» особа може бути висунута кандидатом у депутати, кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови шляхом висування місцевою організацією (місцевими організаціями) лише однієї політичної партії.

Як вбачається з матеріалів справи та відповідно до повідомлення Фастівської районної організації політичної партії «ВО «Батьківщина» особи, які включені до виборчого списку Фастівської міської організації партії «Реформи і порядок», водночас є членами двох політичних партій, що не допускається відповідно до вищевказаної норми Закону.

За таких обставин суд вирішив, що відповідачем було правомірно відмовлено в реєстрації виборчого списку кандидатів у депутати Фастівської міської ради в багатомандатному виборчому окрузі від Фастівської міської організації партії «Реформи і порядок», оскільки документи, які були подані позивачем не відповідають нормам Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів».

В) неналежне оформлення документів для реєстрації кандидата

Однією з підстав відмови територіальною виборчою комісією в реєстрації кандидата у депутати, відповідно до ст. 44 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" є відсутність передбачених цим Законом відомостей у документах, зазначених відповідно у статтях 37 - 39 цього Закону, або невідповідне оформлення таких документів.

Змістом ч. 1 ст. 37 Закону визначено перелік документів, за наявності яких відповідна територіальна виборча комісія реєструє кандидатів у депутати в багатомандатному виборчому окрузі, включених до виборчого списку кандидатів у депутати місцевої організації партії, та вимоги щодо оформлення таких документів.

Здійснюючи аналіз розглянутих Київським окружним адміністративним судом заяв (скарг) з досліджуваної проблематики, можна дійти висновку, що спори стосовно відмови у реєстрації кандидатів у депутати місцевих рад та на посади сільських, селищних, міських голів через неналежне оформлення документів, за наявності яких відповідна територіальна виборча комісія реєструє кандидатів були найбільш численними.

Зокрема, як одну з типових справ можна виділити № 2а-8015/10/1070 за позовною заявою кандидата на посаду міського голови до міської виборчої комісії про скасування рішення про відмову в його реєстрації.

Розглянувши справу, колегія суддів встановила, що відмовлено в реєстрації кандидату у зв’язку з невідповідним оформленням та відсутністю обов`язкових відомостей у поданих документах, а саме: розмір фотокарток позивача, доданих до заяви, не відповідав встановленим розмірам 4 х 6 см; в автобіографії позивача не вказано необхідних відомостей про громадську роботу; не повно вказана адреса проживання позивача; невідома дата написання автобіографії та за який період вказано відомості.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Основні засади, організація і порядок проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад та сільських, селищних, міських голів регулюються Конституцією України, Законом України № 2487-VI та іншими законами України, а також прийнятими відповідно до них іншими актами законодавства.

Одним з етапів виборчого процесу є, зокрема, висування та реєстрація кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України № 2487-VI, право висування кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови належить громадянам України, які мають право голосу. Це право реалізується громадянами України через республіканські в Автономній Республіці Крим, обласні, районні, міські, районні у містах організації політичних партій (далі - місцеві організації партій) або шляхом самовисування відповідно до цього Закону.

Відповідні умови реєстрації кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови передбачені статтею 39 Закону України № 2487-VI.

Так, згідно з частиною першою вказаної статті, відповідна територіальна виборча комісія реєструє кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, висунутого місцевою організацією партії, за умови пред'явлення ним документа, передбаченого частиною другою статті 3 цього Закону, та отримання комісією таких документів: заяви про реєстрацію кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, підписаної керівником місцевої організації партії та засвідченої печаткою місцевої організації партії або організації цієї політичної партії вищого рівня; копії свідоцтва про реєстрацію місцевої організації партії; витягу з протоколу зборів (конференції) місцевої організації партії про висування кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови. Витяг з протоколу повинен бути підписаний керівником місцевої організації партії та засвідчений печаткою місцевої організації партії або організації цієї політичної партії вищого рівня; заяви особи про згоду балотуватися кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови від цієї місцевої організації партії та заяви про згоду на оприлюднення біографічних відомостей у зв'язку з участю у місцевих виборах; автобіографії кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, що обов'язково повинна містити: прізвище, власне ім'я (усі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду, місце роботи (заняття), громадську роботу (в тому числі на виборних посадах), партійність, склад сім'ї, адресу місця проживання, контактний телефон, відомості про наявність чи відсутність судимості; декларації про майно і доходи кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови за останній рік, термін звітності щодо якого минув за формою, затвердженою Міністерством фінансів України; чотири фотографії кандидата розміром 4 x 6 сантиметрів.

Пунктом 2 частини першої статті 44 зазначеного Закону встановлено, що територіальна виборча комісія відмовляє в реєстрації кандидата в депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови у разі відсутності передбачених цим Законом відомостей у документах, зазначених відповідно у статтях 37 - 39 цього Закону, або невідповідного оформлення таких документів.

Таким чином, рішення відповідача про відмову в реєстрації позивача в якості кандидата судом визнано правомірним, а в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Проведення передвиборної агітації

Відповідно до ч.1 ст. 47 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» передвиборна агітація - це здійснення будь-якої діяльності з метою спонукання виборців голосувати за або не голосувати за кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови. Право вести передвиборну агітацію мають місцеві організації партій, кандидати у депутати від яких зареєстровані в багатомандатному виборчому окрузі, а також кандидати у депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидати на посаду сільського, селищного, міського голови, зареєстровані відповідною територіальною виборчою комісією для участі у місцевих виборах.

Порядок та строки проведення передвиборної агітації встановлено розділом ІІV Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів».

В якості прикладу таких спорів можна навести справу № 2а-8686/10/1070 за позовом районної організації партії до міської виборчої комісії міста про визнання протиправним та скасування рішення, згідно з яким оголошено попередження за порушення встановленого порядку проведення передвиборної агітації.

Передвиборна агітація здійснюється в будь-яких формах і будь-якими засобами, що не суперечать Конституції та законам України.

Так, передвиборна агітація може здійснюватися, зокрема, шляхом розповсюдження друкованих агітаційних матеріалів; в інших формах, що не суперечать Конституції та законам України.

Згідно з частиною десятою статті 47 Закону № 2487-VI друковані та інші агітаційні матеріали розміщуються лише у місцях, визначених і обладнаних місцевими органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування.

Частиною шостою статті 45 Закону № 2487-VI передбачено, що в разі порушення інших вимог цього Закону місцевою організацією партії - суб'єктом виборчого процесу, кандидатом у депутати територіальна виборча комісія може оголосити попередження, що оприлюднюється в державних та комунальних засобах масової інформації або в інший спосіб.

Згідно з частиною дев’ятнадцятою статті 27 Закону № 2487-VI рішення територіальної виборчої комісії, що суперечить законодавству України або прийняте з перевищенням її повноважень, може бути скасоване в установленому законом порядку територіальною виборчою комісією вищого рівня з відповідних місцевих виборів, Центральною виборчою комісією або судом.

В силу положень статті 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час судового розгляду встановлено, що на площі Шевченка у м. Українка в місці, яке не було відведено для встановлення інформаційних та агітаційних наметів, було встановлено агітаційний намет політичної сили позивача.

Районна організація даної політичної сили є юридичною особою, що зареєстрована 27.01.2006 р. районною державною адміністрацією Київської області.

Жодних доказів того, що агітаційний намет належав саме районній організації політичної партії суду не надано. Такий намет міг належати іншому суб’єкту виборчого процесу, наприклад, структурному територіальному утворенню цієї політичної сили – міській організації партії чи окремому кандидатові у депутати.

Таким чином, недоказаність обставин, що встановлюють особу правопорушника є істотною обставиною, що має наслідком визнання рішення протиправним і його скасування.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Спори, пов’язані із порушенням виборчими комісіями процедури прийняття, реєстрації і розгляду заяв та скарг

Виборчі комісії з місцевих виборів є спеціальними колегіальними органами, уповноваженими організовувати підготовку та проведення відповідних місцевих виборів і забезпечувати додержання та однакове застосування законодавства України про місцеві вибори.

Сільська, селищна, районна в місті, міська, районна територіальна виборча комісія підпорядковується відповідній міській, районній, обласній територіальній виборчій комісії, яка встановлює результати відповідних місцевих виборів

Дільничні виборчі комісії підпорядковуються територіальним виборчим комісіям з відповідних місцевих виборів.

В разі порушення виборчою комісією процедури прийняття, реєстрації і розгляду заяв і скарг її рішення, дії або бездіяльність можуть бути оскаржені до відповідних виборчих комісії вищого рівня або до суду у встановленому законом порядку.

Типовою щодо оскарження рішення про розгляд скарги є справа № 2а-9266/10/1070 за позовом міської організації Всеукраїнського об`єднання «Свобода» до Ірпінської міської виборчої комісії Київської області про визнання протиправним рішення про розгляд скарги.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що загальна кількість голосів виборців за кандидатів у депутати Ірпінської міської ради Київської області від Ірпінської міської організації Всеукраїнського об`єднання «Свобода», зафіксованих у протоколах дільничних виборчих комісій, складає 1531 голос, натомість у протоколі Ірпінської міської виборчої комісії Київської області від 5 листопада 2010 року «Про результати виборів депутатів Ірпінської міської ради Київської області в багатомандатному виборчому окрузі» зазначено1061 голос.

Обгрунтовуючи правомірність прийняття Ірпінською міською виборчою комісією Київської області рішення від 7 листопада 2010 року № 29/5-1 про відмову у задоволенні скарги позивача, представник відповідача посилався на те, що Ірпінською міською організацією Всеукраїнського об`єднання «Свобода», в порушення вимог частини шостої статті 78 Закону України № 2487-VI, не подано до відповідача акт про порушення вимог виборчого законодавства під час підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці, що, у свою чергу, не дозволяє територіальній виборчій комісії ставити під сумнів результати підрахунку голосів виборців.

Проте, зазначені твердження представника відповідача не були прийняті судом до уваги, оскільки предметом скарги, поданої Ірпінською міською організацією Всеукраїнського об`єднання «Свобода» до відповідача є виключно дії територіальної виборчої комісії щодо складання протоколу про результати виборів депутатів Ірпінської міської ради Київської області в багатомандатному виборчому окрузі, які позивач вважає протиправними у зв`язку з внесенням до нього даних, що суперечать відомостям, наведеним у протоколах дільничних виборчих комісій.

Жодних доводів позивача про порушення вимог Закону України № 2487-VI під час проведення голосування та (або) підрахунку голосів виборців на виборчих дільницях у зазначеній скарзі не наведено.

Відповідно до частини першої статті 90 Закону України № 2487-VI, рішення виборчої комісії за результатами розгляду скарги має бути законним і обґрунтованим.

Так, під час розгляду скарги на рішення суб'єкта оскарження виборча комісія вирішує: чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб'єктом оскарження; чи було оскаржуване рішення прийнято суб'єктом оскарження на законних підставах; чи було оскаржуване рішення прийнято в межах повноважень та відповідно до визначеної законом процедури; які правові норми належить застосувати до цих правовідносин та чи віднесено законом розгляд скарги до повноважень суб'єкта їх розгляду; чи належить задовольнити кожну з вимог суб'єкта звернення або відмовити в їх задоволенні; чи належить поновити порушені права або законні інтереси суб'єкта звернення іншим способом; які рішення слід зобов'язати прийняти або які дії, що випливають з факту скасування рішення, вчинити (частина друга статті 90 Закону України № 2487-VI).

Частиною шостою статті 90 Закону України № 2487-VI встановлено, що виборча комісія відмовляє в задоволенні скарги, якщо встановить, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта оскарження вчинені відповідно до закону, в межах повноважень, передбачених законом, і не порушують виборчі права суб'єкта звернення зі скаргою.

Як вже зазначалось судом, розглядаючи скаргу позивача на дії Ірпінської міської виборчої комісії Київської області щодо внесення недостовірних даних до протоколу про результати виборів депутатів Ірпінської міської ради Київської області в багатомандатному виборчому окрузі, відповідач прийняв рішення про відмову у її задоволенні з підстав порушення позивачем статті 75 Закону України № 2487-VI, а саме: відсутності відповідного оформленого акта про порушення виборчого законодавства під час підрахунку голосів виборців на виборчих дільницях.

Проте, відповідачем, в порушення вимог статті 90 зазначеного Закону, при розгляді скарги по суті, не зазначено чи мало місце внесення неправдивих відомостей до протоколу Ірпінської міської виборчої комісії Київської області від 5 листопада 2010 року «Про результати виборів депутатів Ірпінської міської ради Київської області в багатомандатному виборчому окрузі».

Відповідно до частини третьої статті 19 Закону України № 2487-VІ, виборчі комісії формуються (утворюються) і зобов'язані діяти відповідно до Конституції України, цього та інших законів України.

Пунктом першим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи положення вказаних вище нормативно – правових актів, суд дійшов висновку, що відмова Ірпінської міської виборчої комісії Київської області у задоволенні скарги позивача з підстав недотримання ним приписів частин шостої та сьомої статті 75 Закону України № 2487-VІ, вчинена з порушенням вимог чинного законодавства України, що є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

Щодо скасування рішення виборчої комісії яка встановлює результати відповідних місцевих виборів

Згідно з п. 17 ч. 4 ст. 25 Закону України «Про вибори депутатів Верховної ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» сільська територіальна виборча комісія встановлює підсумки голосування та результати виборів депутатів сільської ради та сільського голови.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 85 Закону України «Про вибори депутатів Верховної ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» рішення, дії чи бездіяльність територіальної виборчої комісії, яка встановлює результати відповідних місцевих виборів, її члена може бути оскаржено до суду.

Пункт 3.2 Порядку розгляду скарг виборчими комісіями з виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії від 15.09.2010 року №352, зазначає, що виключно до суду оскаржуються рішення чи дії територіальної виборчої комісії, яка встановлює результати відповідних місцевих виборів.

Прикладом застосування даних норм законодавства є справа № 2а-9134/10/1070 за позовом Київської обласної організації політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» до ряду районних виборчих комісій про визнання незаконною бездіяльності щодо неприйняття рішення про визнання дільничними виборчими комісіями недійсним голосування по виборам депутатів Київської обласної ради.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що під час встановлення результатів виборів були порушені виборчі права Київської обласної організації політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» висувати кандидатів та право громадян України обирати, передбачене ст. 38 Конституції України, загальне та рівне виборче право, передбачене ст. 3, ст. 4 Закону України «Про вибори депутатів Верховної ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» та право на здійснення вільного волевиявлення, передбачене ст.. 6 вказаного Закону.

Відсутність Київської обласної організації політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» у виборчих списках до Київської обласної ради у багатомандатному окрузі не відповідає вимогам ст.ст. 6, 7 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", які визначають, що місцеві вибори є вільними.

Судом встановлено, що 26 жовтня 2010 року до Київської обласної виборчої комісії надійшли звернення від Київської обласної організації політичної партії «Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина" про скасування постанови Київської обласної виборчої комісії № 15 від 02.10.2010 року "Про реєстрацію виборчого списку кандидатів у депутати в багатомандатному виборчому окрузі з виборів депутатів Київської обласної ради, поданий Київською обласною організацією політичної партії «Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина" в частині реєстрації кандидатів у депутати в багатомандатному виборчому окрузі з виборів депутатів Київської обласної ради 31 жовтня 2010 року за підписом Особи 1 - голови Київської обласної організації політичної партії «Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина".

Постановою Київської обласної виборчої комісії від 30 жовтня 2010 року № 235 скасовано реєстрацію всіх кандидатів у депутати, включених до виборчого списку Київської обласної організації політичної партії «Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина" в багатомандатному виборчому окрузі з виборів депутатів Київської обласної ради.

На виконання вказаної постанови Київською обласною виборчою комісією 30 жовтня 2010 року прийнято постанову № 236, якою було внесено зміни до тексту виборчого бюлетеня для голосування у багатомандатному виборчому окрузі з виборів депутатів Київської обласної ради 31 жовтня 2010 року, затвердженого постановою КОВК № 152 від 13 жовтня 2010 року, згідно з якою виключено з нього п.6 та зобов`язано відповідні дільничні вибори комісії та їх членів проставити штамп "Вибув" у бюлетенях у порожньому квадраті напроти назви Київська обласна організація політичної партії «Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина".

Таким чином, Київською обласною виборчою комісією кандидати від Київської обласної організації політичної партії ВО "Батьківщина" були зареєстровані, однак за зверненням позивача їх реєстрацію було скасовано.

Суду не надано жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про порушення приписів чинного законодавства при прийнятті постанов від 30 жовтня 2010 року №235 та №236 Київською обласною виборчою комісією, як і доказів про їх оскарження.

Суд вирішив, що твердження позивача щодо бездіяльності відповідачів, яка виявилась у неприйнятті рішення про визнання дільничними виборчими комісіями недійсним голосування безпідставне, а рішення виборчої комісії за результатами відповідних місцевих виборів обґрунтованим.

Дострокове припинення повноважень члена виборчої комісії

Однією з підстав дострокового припинення повноважень члена відповідної територіальної, дільничної виборчої комісії, відповідно до ч.4 ст. 29 Закону України «Про вибори депутатів Верховної ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» є систематичне невиконання покладених на нього обов'язків, засвідченим не менш як двома рішеннями з цього приводу комісії, до складу якої він входить, або рішенням виборчої комісії, яка утворила відповідну комісію (сформувала її склад).

З метою забезпечення однакового застосування окремих положень Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" щодо порядку внесення змін до складу територіальних та дільничних виборчих комісій, що здійснюють організацію підготовки та проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів постановою Центральної виборчої комісії від 24.09.2010 року № 369 затверджено відповідні роз’яснення з цього питання.

У відповідності до п. 3.2 зазначеного Роз’яснення, якщо голова, заступник голови або секретар виборчої комісії систематично не виконує покладені на нього обов'язки, відповідна виборча комісія може звернутися до виборчої комісії, яка її сформувала (утворила), з мотивованим поданням про його заміну. До відповідного подання додається не менш як два рішення відповідної виборчої комісії про невиконання головою, заступником голови та секретарем цієї комісії покладених на нього обов'язків.

Таке подання підлягає обов'язковому розгляду виборчою комісією, яка сформувала (утворила) відповідну виборчу комісію, протягом двох днів, але не пізніш як напередодні дня виборів.

Зокрема, в якості прикладу спору стосовно дострокового припинення повноважень членів виборчої комісії можна навести справу № 2а-8461/10/1070 за позовом районної організації політичної партії до районної виборчої комісії про припинення повноважень районної виборчої комісії Київської області.

Позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що районна виборча комісія Київської області систематично та грубо порушувала вимоги Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на судові рішення Київського окружного адміністративного суду, якими скасовано постанови відповідача про відмову у реєстрації кандидатами в депутати районної ради Київської області за заявами районної організації політичної партії та вважає їх доказом систематичних та грубих порушень відповідачем Конституції України, Закону про місцеві вибори та інших Законів України.

Відповідно до частини третьої статті 29 Закону України про місцеві вибори, повноваження усього складу територіальної виборчої комісії можуть бути достроково припинені в установленому законом порядку виборчою комісією, яка сформувала (утворила) відповідну територіальну виборчу комісію, рішенням виборчої комісії вищого рівня з відповідних місцевих виборів або рішенням суду, в разі одноразового грубого порушення чи систематичного порушення комісією Конституції України, цього та інших законів України.

В судовому засіданні представником відповідача на виконання ухвали Київського окружного адміністративного суду від 19.10.2010 було надано довідку, видану районною виборчою комісією, яка містить інформацію про постановлені відповідачем рішення.

Згідно з даною довідкою за період з 17.09.2010 по 19.10.2010 районною виборчою комісією постановлено 118 рішень. При цьому, при прийнятті рішень щодо реєстрації, відмови в реєстрації кандидатів в багатомандатному виборчому окрузі та одномандатних мажоритарних виборчих округах в одному рішенні могло бути вирішено питання щодо реєстрації, відмови в реєстрації кількох осіб, в тому числі списку.

Відповідно до інформації районної виборчої комісії суб’єктами подано 22 позови з приводу оскарження дій, бездіяльності відповідача. Із зазначених позовів 20 постановами суду було задоволено частково.

З урахуванням наведеного, суд не вбачав, що зазначені обставини були підставою припинення повноважень районної виборчої комісії відповідно до частини 3 статті 29 Закону N 2487-VI.

Спори, пов’язані із підрахунком голосів виборців, установленням підсумків голосування і результатів місцевих виборів. Повноваження виборчих комісії щодо повторного підрахунку голосів виборців та проведення повторного голосування

Відповідно до п.8 ч.3 ст. 11 Закону, одним з етапів виборчого процесу є підрахунок голосів виборців, установлення підсумків голосування і результатів місцевих виборів.

За змістом п. 16 ч. 2 ст. 25 Закону України «Про вибори депутатів Верховної ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», виборча комісія Автономної Республіки Крим, обласна, районна територіальна виборча комісія встановлює результати виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної обласної, районної ради, здійснює офіційне опублікування результатів виборів до відповідної ради.

Згідно ч. 12 ст. 71 вказаного Закону, підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці проводиться дільничною виборчою комісією окремо з кожних місцевих виборів.

Прийняття рішення по повторний підрахунок голосів на виборчій дільниці є виключним правом відповідної виборчої комісії, а в передбачених Законом випадках обов’язком даної комісії.

Також, Законом віднесено до компетенції виборчої комісії прийняття рішення про проведення повторного голосування на певній виборчій дільниці за наявності підстав.

Згідно ч. 1 ст. 85 Закону N 2487-VI , кандидат у депутати, кандидат на посаду сільського, селищного, міського голови, його довірена особа, місцева організація політичної партії, кандидати від якої зареєстровані на відповідних місцевих виборах, її представник або уповноважена особа, а також виборець, виборчі права або охоронювані законом інтереси якого щодо участі у виборчому процесі порушено рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта оскарження, може звернутися до виборчої комісії зі скаргою, що стосується виборчого процесу, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею та статтями 86 - 89 цього Закону.

Як показує аналіз судової практики розгляду справ даної категорії, до суду неодноразово звертались суб’єкти виборчого процесу щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій різного рівня, які мали місце в день голосування та під час підрахунку голосів виборців. Основною причиною відмови в задоволенні позовних вимог стала неналежна фіксація порушень та оформлення доказової бази. А саме, акти про виявлені порушення підписували особи, які були відсутні під час його фіксування. В деяких випадках акти не містили уточненої інформації щодо факту порушення або не містили інформації про порушення щодо конкретних виборів. Крім того, під час розгляду деяких справ судом встановлювалась відсутність будь-яких письмових доказів, що свідчили б про наявність певних порушень виборчого процесу.

Порушення під час виборчого процесу фіксуються особами, що наділені таким правом шляхом складання актів, як це передбачено в порядку п.4 ч. 15 ст.54, п.7 ч. 11 ст. 56, п. 8 ч. 7 ст. 58, ч. 6,7 ст. 75 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», саме такі акти є належним та допустимим доказом згідно із статтею 70 КАС України.

Так, згідно із ч. 6 ст. 75 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», - за наявності відповідно оформлених актів, складених уповноваженими особами місцевої організації партії, довіреними особами кандидатів та офіційними спостерігачами - суб’єктами відповідного виборчого процесу, про порушення вимог цього Закону під час проведення голосування та (або) підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці, що дозволяє територіальній виборчій комісії поставити під сумнів результати підрахунку голосів виборців на цій дільниці, територіальна виборча комісія може прийняти рішення про проведення повторного підрахунку голосів виборців.

Відтак, виходячи з приписів Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» єдиними належними доказами, які містять інформацію щодо предмету доказування у даній категорії справ, є акти або письмові заяви про порушення вимог цього Закону.

Проведення повторного підрахунку голосів виборців

Вичерпний перелік підстав для прийняття територіальною виборчою комісією рішення про проведення повторного підрахунку голосів виборців визначено ч. 6, 7 ст.75 Закону України.

За приписами цієї норми Закону при наявності відповідно оформлених актів, складених уповноваженими особами місцевої організації партії, довіреними особами кандидатів та офіційними спостерігачами - суб'єктами відповідного виборчого процесу, про порушення вимог цього Закону під час проведення голосування та (або) підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці, що дозволяє територіальній виборчій комісії поставити під сумнів результати підрахунку голосів виборців на цій дільниці, територіальна виборча комісія може прийняти рішення про проведення повторного підрахунку голосів виборців.

Таким чином, прийняття рішення про проведення повторного підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці є правом, а не обов’язком територіальної виборчої комісії, обов’язковою умовою якого є наявність належно оформленого акту, який дозволяє поставити під сумнів результати підрахунку голосів виборців.

В більшості випадків позивачі при складанні актів про порушення виборчого законодавства не дотримуються порядку та процедури їх складання або обґрунтовують власні позовні вимоги взагалі без наявності вказаних актів.

В якості прикладу можна навести справу №2-а-9168/10/1070 за позовом міської партійної організації політичної партії до міської виборчої комісії про скасування рішення та зобов’язання вчинити повторний перерахунок голосів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час підрахунку голосів, мало місце безліч порушень Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", а саме на всіх без виключення, виборчих дільницях була порушена ч. 2 ст. 71 даного Закону, члени дільничних комісій навмисно затягували початок засідань комісій, оголошували перерву, закривали дільниці та йшли по домівках відпочивати, залишаючи не порахованими бюлетені, що заборонено вищенаведеною нормою цього Закону.

Відповідно до вимог законодавства позивачем до відповідача було подано скарги з приводу вказаних порушень, проте частину з них відповідач не прийняв у зв’язку з їх невідповідністю вимогам ст. 87 Закону № 2487-УІ, а іншу було розглянуто на засіданні комісії і комісія прийняла рішення, що події, викладені у скаргах не вплинули на результат вільного волевиявлення громадян. Крім того, факти, викладені у скаргах, не відповідали дійсності.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", скарга до виборчої комісії подається у письмовій формі. Скарга має містити: 1) назву виборчої комісії, до якої подається скарга; 2) прізвище, власне ім'я (усі власні імена), по батькові (за наявності) або найменування суб'єкта звернення зі скаргою, адресу місця його проживання, місцезнаходження (поштова адреса), а також номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти, якщо такі є; 3) прізвище, власне ім'я (усі власні імена), по батькові (за наявності) або найменування суб'єкта оскарження, адресу місця його проживання, місцезнаходження (поштова адреса), а також номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти, якщо такі є; 4) суть порушеного питання; 5) виклад обставин і зазначення доказів, якими суб'єкт звернення зі скаргою обґрунтовує свої вимоги; 6) чітко сформульовані вимоги із зазначенням суті рішення, ухвалення якого вимагається від суб'єкта розгляду скарги; 7) перелік документів і матеріалів, що додаються; 8) зазначення заінтересованих осіб, яких суб'єкт звернення зі скаргою вважає за потрібне залучити до розгляду скарги; 9) підпис суб'єкта звернення зі скаргою або його представника із зазначенням дати підписання. До скарги додаються її копії, докази, зазначені у скарзі, та копії усіх документів, що додаються до неї, у кількості, яка дорівнює кількості суб'єктів оскарження та заінтересованих осіб, зазначених у скарзі. Якщо скарга від імені кандидата в депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови подається його довіреною особою, то у скарзі зазначаються також прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання або місцезнаходження (поштова адреса), вид та номер засобів зв'язку кандидата, в інтересах якого вона подається, та додається засвідчений відповідно до вимог законодавства документ, що посвідчує повноваження особи, яка її подає. Скарга, що подається від імені місцевої організації партії - суб'єкта виборчого процесу, підписується її головою (керівником) або іншою уповноваженою на те особою із засвідченням підпису печаткою місцевої організації партії.

Як встановлено у судовому засіданні, скарги за були підписані представником міської партійної організації політичної партії. Документів, які підтверджували його право на підписання скарг до комісії не надано, скарги печаткою міської партійної організації політичної партії не були засвідчені.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін , позивачем при поданні скарг до міської виборчої комісії надавались акти від 31.10.2010 року, але з доданих актів про порушення вимог Закону України ««Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" під час проведення голосування не можливо встановити, за чиєю присутністю вони складались і ким підписувались, жоден з наданих позивачем актів не завірено печаткою відповідної дільничної комісії, в актах відсутня повна адреса проживання всіх осіб, у присутності яких вони складались, отже вони не є належними доказами порушення вимог Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів".

Відповідно до ст.89 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", доказами, на підставі яких виборча комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, суб'єкта оскарження чи заінтересованих осіб, та інші обставини, що мають значення для правильного розгляду скарги, можуть бути:

1) письмові документи і матеріали (в тому числі електронні), які містять відомості про обставини, що мають значення для правильного розгляду скарги;

2) письмові пояснення суб'єктів виборчого процесу, посадових і службових осіб органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, закладів, підприємств, установ, організацій, відповідних правоохоронних органів, отримані на вимогу суб'єкта розгляду скарги, в тому числі членів виборчої комісії, на виконання повноважень виборчої комісії;

3) речові докази;

4) висновки експертів, надані письмово на запит виборчої комісії - суб'єкта розгляду скарги, суб'єкта звернення зі скаргою або суб'єкта оскарження.

Докази виборчій комісії надають суб'єкт звернення зі скаргою, суб'єкт оскарження, заінтересовані особи. Виборча комісія - суб'єкт розгляду скарги може у межах встановлених цим Законом строків розгляду скарг витребувати додаткові докази за власною ініціативою.

Якщо суб'єкт звернення зі скаргою, суб'єкт оскарження чи заінтересована особа не нададуть доказів для підтвердження обставин, на які вони посилаються, виборча комісія вирішує справу на основі наявних доказів.

Обставини (факти), для доведення яких законом встановлені певні засоби доказування, не можуть доводитися іншими засобами доказування.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем не було у встановленому законом порядку доведено наявність порушень Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» під час проведення голосування та (або) підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці, розбіжностей щодо підрахунку бюлетенів у протоколах дільничних виборчих комісій і, що такі порушення могли вплинути на результати голосування.

Таким чином, у задоволенні позовних вимог щодо проведення повторного підрахунку голосів судом відмовлено.

ВИСНОВКИ

Як показує аналіз судової практики вирішення виборчих справ Київським окружним адміністративним судом, в основному, дані спори розглядалися у відповідності до норм процесуального законодавства та підставі положень матеріального права.

Той факт, що учасники виборчого процесу зверталися до суду з порушенням правил територіальної і предметної підсудності, з вимогами, які не підлягають розгляду в адміністративних судах, з пропуском строків звернення до суду є наслідком змін, що відбулися в законодавчому регулюванні виборчих спорів напередодні виборів.

В той же час, для забезпечення в державі справедливого і своєчасного розгляду судами спорів, пов’язаних з виборчим процесом, державним інститутам необхідно проводити більш масштабну інформаційно-ознайомчу політику серед суб’єктів виборчого процесу стосовно виборчого законодавства та процесуального законодавства, що регулює порядок розгляду виборчих справ.